СЛАВКА (Візит в ГУЛАГ) «Хто визволиться сам, той буде вільний» Леся Українка Метушливі крони яблунь розніжено вбирали м’яке вересневе сонце. Потрушуючи на вітрі листям, втрамбовуючи проміння. Частина світла осипалась з гілля та падала на густу траву. Зелені пасма жадібно тяглись догори, вихоплюючи один поперед одного розпорошений пил тепла. Хлопчики безжально м’яли ворс зеленого килиму,
Leonidld
Опубліковано: 07 чер. 2021. 17:13
СЛАВКА Ще тепле, вересневе сонце м’яко стелило свої промені на крони сільських садів. Строката тінь мерехтіла поміж стовбурів плодових дерев. Легкий вітер хвилював низьку траву і та лагідно хилилась до землі. Хлопчики недбало порозлягались на цьому зеленому килимі шкільного саду. Четвертий клас – старший клас молодшої школи. Наступного року вони вже підуть в велику школу сусіднього села. А
Leonidld
Опубліковано: 07 чер. 2021. 16:52
Ментальний паяц Темний силует автівки, без увімкнутих фар, визирнув з-за рогу. Просунувся до переду, перекриваючи собою провулок. Шум мотора поглинав гул величезних холодильних камер гуртівні. Тьмяні, брудні лампочки яких своїм відблиском на капоті зрадили рух авто. Молодик помітив, не сповільнився. Рухався далі своєю звичною, пружинною ходою. Від чого темні густі кучері підстрибували, імітуючи
Leonidld
Опубліковано: 26 травень. 2021. 11:27
ПЕТЛЯ ТОНІ Я акуратно зняв слухавку і повільно набрав номер. Гудок, другий… Пролунало сонне жіноче «алло». Ать! Не встиг покласти слухавку. Сонне «алло» пролунало вдруге. Я затамував подих. Ну, спробував затамувати. Натомість почав схвильовано сопіти. Опануйся! Останнє «алло» – дещо здивоване, дещо роздратоване – і короткі гудки. Провал! Я мав покласти слухавку одразу. Так щоб на телефоні
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:09
МАКС УРД … - Як часто обнімає тебе вітчим? - Я його так не називаю, – Катя не приховувала огиди до розмови. Дивилась то собі на коліна, то на чисту стіну праворуч. - А як ти його називаєш? - Батя, Макс, Максим. Частіше тато, – огидний кабінет, огидні цьотки, огидні запитання. – Я вже казала тамтій тьоті. - То як щодо обіймів? - Кожен день! Після смерті мами – кожен день. Катя втомилась від цих
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:07
КАТЕР Катер тихо йшов вздовж прямовисних скель узбережжя. Я мляво спостерігав за цими скелями, що врізались у воду гострими клинами. Вода була брудно-чорною і бридкою, здавалась холодною і густою, мов желе. Спостерігати за нею було моторошно. Робилось мерзлякувато. Насправді ж вода не була вже такою холодною, просто мала огидний, липкий вигляд. Хвилі наче захоплювали в обійми скелі і силувались
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:03
*Дібра – діброва *Банячок – металеве горнятко *Виварка – велика каструля *Начиння – тарілка, миска, посуд *Суфіт – стеля *Сіни – прихожа *Кухня – піч для готування їжі, покрита зверху блятами. *Блята – товста металева пластина, що покриває кухонну піч і створює пласку горизонтальну поверхню для приготування їжі. Вогонь розпалюється в кухні, безпосередньо під блятами.
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 19:58
ЕЛЯ Еля сиділа на високому дерев’яному стільці, уважно розглядаючи старенький, потрісканий, вицвілий з червоного кольору сандалик, надітий поверх запраного, заношеного підколінка, бовтаючи другою ногою над брудною підлогою. На цьому сандалику ще зберігся колись жовтий метелик. Він уявлявся Елі справжнім пурхаючим десь по квітучій галявині. Вона тримала голову нахиленою, доки Дорота намагалась
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 19:50