Vlad_Ruslan
Ruslan Barkalov
Vlad_Ruslan
Рейтинг:+4
Завжди намагаюся в житті побачити щось прекрасне, щось вище і краще аніж є наповерхні. Цікавлюся історією. Маю хобі дитинства – ліплення.
Був учасником літературних конкурсів та вечорів. Брав участь у виданнях альманахів поезії( «За чашкою кави» «Натхнення» та ін.). є автором книги «Той, хто переміг смерть».
Слова, слова, слова … Яка же їм ціна, У тиші цій, маскованій, між нами? І гори почуттів описують оті слова Котрі шепочуться коханими устами Слова, слова, слова … а правда де? Чи ж не обман то часом так солодкий, У хвилі цій, котрий з часом мине Залишивши присмак болю пекучий? Не все то золото, що
Опубліковано: 16 сер. 2022
236 переглядів
Минуле, котре я залишу за дверима квартири І зайшовши у ванну змию біль цього дня Ну чому так – питав не раз сам себе я у вісні І відповідь приходила завжди та сама Історія це минуле – завтра буде новий день А той, що проходить, признай, був найкращим І все учорашнє завтра буде лише як тінь Завтра
Опубліковано: 15 вер. 2020
799 переглядів
Ти прекрасна у своїй неповторності, Наче вмита ранковою росою квітка. Ти холодна уся у своїй загадковості - Водночас і бажана і така неприступна. Ти прекрасна, наче розцвіла троянда І холодна наче у небі нічному зоря. Полонить і спокушає твоя краса Так водночас і грішна і невинно свята
Опубліковано: 01 сер. 2020
1 170 переглядів
Ти смерч Ти лавина, безодня, Ти ангел, ти демон, ти звір. Ти біль Ти далеч бездонна Ти бурхливий потік вод із гір. Ти війна Ти шалена, підступна Ти нестримна, ти нічний буревій. Ти одна Так потрібна і неприступна Ти любов що живе на кінчику вій.
Опубліковано: 11 лип. 2020
661 перегляд
Випадкова зустріч нас тоді звела Ти була так чиста, ніжна і свята Я кохав і вірив у всі твої слова Ти була для мене вічність ціла Ти втікала й з нову вертала назад Я ж чекав і вірив що для тебе друг І ночами марив і хворів, любив Ти не розуміла а я промовчав Шляхи розійшлися, доля розвела Та для
Опубліковано: 10 лип. 2020
722 перегляда
Навколо неї створюють легенди Малюючи незримий ідеал небес Вона як голос внутрішній, потреба, Міраж далекий й життя сенс Заради неї ведуться війни, З неї картини пишуть і нею живуть. Вона це перший крик перемоги. Її боготворять і її кленуть Її ненавидять і моляться до неї Її шукають і втікають від
Опубліковано: 10 лип. 2020
585 переглядів
Переглядів: 4173
Публікації: 6
Коментарів: 5
Дата реєстрації: 10 липня 2020 17:30
Останній вхід: 19 квітня 2024 20:42
Місце проживання: Україна
Більше від автора: