Моя душа прогнила до дна,
тіло розрубало до кісток.
Була в мене ціль лиш одна,
а отримав у відповідь вирок.
Обіцяв я, благав довіряти словам,
що вустами своїми кривавими,
я казав, ледве вірячи у них сам.
Схибив, так. То було правдою.
Що маю робити я тепер?
Куди мені податись?
Чому не я тоді помер?
Веліть вже і мені ви здатись...