Хотів би птахом вільним полетіть
Не дивлячись униз, на гори...
У мандри з всесвітом безкраїм
До сонця нескінченного. Блакить...
Домівка - поле золотеє, що так утримує мене!
Не знав в житті іще я горя.
Хоч знаю це.
Брешу, обманюю себе.
Мені би птицею у небо...
Здається й біль колись мине...