Злітають ластівки у синє небо,
У свій чудесний неосяжний світ,
І більше щастя, явно, їм не треба,
Як дивовижний цей політ.
На проводах спочинуть лиш хвилину
І стрімко знов пірнають в небокрай.
Літають довго-довго безупинно,
Гасають жваво з краю в край…
Маленькі пташечки, а скільки сили,
Майстерності і певності в польоті,
Скільки завзяття і пориву
У їх пташиній тій роботі!
Онуця люба, ластівко ти наша,
Ти в нас розумниця, не вередлива.
Упевнено і ввись, і вдаль дивись,
Як у житті літати, в ластівок учись.
Будь сильна, обережна і щаслива!
2021р.