Чи є Ти, Боже В моєму світі?
Чи можу покликати Тебе?
Чи справді не спиш Ти в своєму граніті
Небесних дверей?
Що робиш Ти, коли Україна вмирає
Горить-палає вогнем?
Чому не поможеш Адамовим дітям
У світі нещастя й проблем?
Але ж помагаєш: багато добра
Люди тут відчувають
Любов, що охоплює твоє життя
Якщо справді цього забажаєш.
Любов безумовна, до всього живого
Багато див у кожній секунді
Цього життя загадкового.
Мені чомусь так важко розпізнати
Коли це - Ти, А коли просто співпадіння.
Твої діяння мені ніколи не збагнути
Як і дивні сновидіння.
Я загорну свої сумніви в мішок
Кину далеко від себе
Але легше не стане, не стане "ок"
Я навіть не можу молитись до Тебе!
Хто ти? Де Ти? Чого Тобі треба?
Ось питання, хоч не дуже культурно
Я спитаю, я хочу знати,
Як справді наш світ задумано.
І так дивно, чому дозволяєш
Такі смерті, жахи і неправди
В нашім світі, на нашій землі.
Якщо любиш ти нас без обману
Чому до Тебе ніяк не дійдуть молитви?
Я чекаю відповідей Я знаю, я погана
Недостойна благ і правд твоїх
Кращою, мабуть, ніколи вже не стану
Але як не шкода Тобі тих найкращих
Що Вкраїну любили до останнього?
Ну, чому не відповідаєш на благання?
Так довго чекає кожен Твоєї допомоги
У світі достатньо жахливих речей
Війна, ґвалтування, вбивства, грабіж
Дискримінація, бідність, смертельні хвороби.
Так, справедливо не допомагати злочинцям
Око за око людям духовно убогим
Але я не можу зрозуміти у чому
Винні діти, яких ґвалтують російські військові.