Як вітер вмінням моряка б'є по вітрилах
та корабель одразу мчить на всіх парах ,
так , аби йшла хороша гра , не перетримуй
козирні карти - розкидай , коли пора .
Бурхливі води часом до того глибокі ,
в цунамі хвилі хуй нагадує пизду :
всі бздять однаково - який там фейсом покер ?
Душа спасається молитвою без дум .
Дива дивами , але як би не фартило -
ва-банк очком даремно море брать на понт ,
вал нараховує еквівалент тротилу ,
єдиний вихід звідти - тільки телепорт .
Ого ! Спіймали - вже не вийде мухлювати :
і змій посиплеться , і кролик з рукавів .
Стихійне лихо - то нехилий вихователь ,
бо на халяву хто б такі уроки вів ?