Не встиг я прийти до тями, як Рома різко скочив із ліжка і закричав:
- Творець тут! Творець з нами! Творець тут! Всевишній з нами!
Обійнявши всіх, крім мене і Колі, вищий розум у тілі Романа почав говорити тихим, спокійним голосом:
- Я так радий вас бачити, діти мої. Так прекрасно, що всі ви тут. Які ви молодці…. Гарних людей бачу тут я.
Саме зараз я зрозумів, що подібних речей я в житті ще не бачив. Переді мною стоїть хлопець, який годину тому випив настій на мухоморах, а 10 хвилин тому вжив виділений із дитячого сиропу від кашлю чистий декстрометрофан. І тепер, прийнявши в своєму тілі божественну сутність, він розповідає нам свою «істину». Але про все по-порядку.
Матеріалістична медицина ставить хрест на святому Павлі, називаючи його епілептиком, а всі видіння по дорозі в Дамаск - поразкою нервового центру потиличного відділу кори головного мозку. Скептичні психіатри оголошують святу Терезу Авілльскую -істеричкою, а святого Франциска Ассизького - спадковим дегенератом. Божественні одкровення палаючого куща на горі Сінай, перетворення палиці в змію, тимчасове ураження проказою руки Мойсея втрачають свою значимість при ознайомленні з працями Курта Шнайдера по шизофренії. Втім, давайте згадаємо, що думка психіатрів - лише одна з багатьох інших думок, і не варто ставитися до неї, як до істини в останній інстанції.
Про Рому я почув від свого знайомого музиканта Саші. Свого часу він грав кавери на The Doors та Nirvana у мене на авторському літературному вечорі. Мені імпонував його музичний смак і ми швидко потоваришували. Він розповів, що живе в однокімнатній квартирі зі своєю дружиною Олею та їхніми друзями Ромою і Жанною в компанії чотирьох котів. Вони весело проводять час, спілкуючись з божествами, духами, історичними особистостями, які колись населяли цей та паралельні світи. Рома володіє парапсихологічними здібностями, які надають йому змогу приймати в своєму тілі тимчасових відвідувачів з вищих світів. За більш детальною інформацією він порадив звернутися до своєї дружини, яка цікавилася духовними доктринами детальніше.
Повноцінне знайомство з цими чудесними людьми, сталося напередодні мого дня народження. Я їх ненароком запросив, зустрівши на книжному ринку до свого друга Колі на квартиру для спільного вживання таблеток для онкохворих. Розмови в той дивний, приправлений опіатним маревом вечір, велися, в основному, навколо Роми, його екстравагантних здібностей та вчення, якого він притримувався. Ця дивна доктрина була родом з Росії, написана матір’ю та її дочкою, які називали себе контактерами із світом вищих духів.
На території країн СНД після падіння «залізної завіси» широкого розповсюдження різноманітні не традиційні релігійні течії. Інфраструктура і маркетингова політика «духовного» ринку стала складною і продуманою. «Духовний продукт» на будь-який смак: у вигляді семінарів, книг, касет, курсів.
У порівнянні з Аврамічною релігійною сім’єю (християнство, іслам, іудаїзм), яка пропонує віруючій людині доволі примітивну систему ідей та догм, релігії сходу (джайнізм, буддизм, даосизм), навпаки дають розуму багатий матеріал для пошуку і обіцяють доторкнутися до божественного за життя, а не зустрітися з ним посмертно на суді. У східних системах так зване просвітлення виступає своєрідним алхімічним каменем для всіх, хто прагне до абсолютної мудрості ще за життя.
Церква, як це не дивно, стала основним каталізатором західного суспільства до руху назовні. Вона повністю монополізувала вивчення духовного світу, заборонивши під страхом смерті комусь сунути в нього носа, окрім християнських богословів. Це змусило інтелектуалів зосередити свої сили на покращенні матеріального блага Європи через науково-технічний прогрес, паралельно з критикою політики ортодоксальної церкви. У той час на сході вже тисячоліття існували безліч монастирів і храмів, де мільйони мандруючих країнами монахів займалися справжнім вивченням взаємодії людини з божественним началом. Будда Гаутама казав: «Бога немає, а жреці касти брамінів найгірші із людей». Через це його послідовників піддавали гонінням. Але не всі вчення Будди будуть ефективними в умовах нашої державно-соціальної дійсності.
Сам перебуваючи в той період у духовних пошуках сакрального початку Всесвіту, я з цікавістю поглинав безліч літератури по релігієзнавству та особисто ходив спілкуватися з різними сектантами, магами, шаманами, вчителями. Що вони там забули? Що знайшли для себе? Як туди потрапили? Наркотики, проблеми з соціалізацією і батьками? Все це здавалося мені дуже цікавим. Мої знання не носили системний характер, я просто поверхнево нахапався інформації з різних джерел.
Масло у вогонь підлило зізнання Олі, що Рома вже зв’язувався з вищими духами стосовно мене. Ті відповіли просто та лаконічно: «Можете йти спілкуватися з ним. Він вже готовий сприйняти дану інформацію». Після розповідей, що вони встановлювали контакт з Джиммі Хендріксом, Майклом Джексоном, Ісусом, Буддою, в пам’яті відразу пригадалися сторінки роману «Покоління Р» Віктора Пєлєвіна. Там, на голодний шлунок та з молитвою, головний герой Вавілен Татарський розпитує про нові рекламні концепції у Ернеста Чегевари. Що знав Віктор Олегович, чого не знаю я?
Друга половинка контактера з духами — Жанна, теж не була простою дівчинкою. Вона володіла даром бачити третім оком. Коли духи вселялися в тіло Романа, у Жанни відкривалося третє око і вона малювала їхні образи собі у зошит. Часто ця пара просто сиділа посеред кімнати і ділилися враженнями про духів, які завітали у наш матеріальний світ. За їхніми переконаннями, вони бачили їхні пересування на тонких гранях буття.
Визначившись з датою, ми домовилися організувати нам з Колею сеанс спілкування з Всевишнім, поєднаний його з ритуалом вживанням настойки з висушених мухоморів. Як молодого письменника, мене цікавила можливість поспілкуватися з покійними геніями літератури. Орієнтуючись на згадане «Покоління Р», я обрав Достоєвського. Його роман «Злочин і кара» я перечитував двічі і орієнтувався в біографії одного з кращих російських мислителів.
У той день дорогою до квартири Коля був абсолютно спокійний. Мене, навпаки, увесь день тривожили дивні думки.
- А якщо це назавжди змінить наше життя? – наївно питав я його.
- Тоді так і буде, - скептично відповідав він.
Переступивши поріг квартири, ми відразу оцінили дивну атмосферу цього приміщення. Прекрасна бібліотека, фотографії Курта Кобейна, Майкла Джексона, полотна незакінчених картин, старий програвач, на якому тихо скрипіли платівки «The Beatles» та «The Rolling Stones». Вдома були лише Саша і Оля, а приходу головних діючих осіб сьогоднішнього вечора треба було ще почекати.
Через годину прийшов хлопець, на вигляд років з 25, з довгим заплетеним в косу волоссям, привітною посмішкою, худенький. Це і був Рома. Хвилюючись, я почав ставити сотні питань. Він охоче розповів нам свою історію.
Будучи наркоманом зі стажем, Рома одного разу перегнувши із дозуванням дитячого сиропу від кашлю пережив справжній вихід із тіла. Під час цієї астральної подорожі його зору відкрилися дивні малюнки, природу яких він почав шукати у мережі Інтернету після повернення у власне тіло. Побачивши відображення своїх галюцинацій на екрані монітору, Роман почав фанатично вивчати містичну доктрину, яка пояснювала їхню природу. У нього був друг-однодумець, який називав себе шаманом і обожнював Карлоса Кастанеду. Але наперекір своїм союзникам, а може навіть завдяки їм, мексиканський шаман родом з Харкова став жадібний і їхні долі з Романом розійшлись. Мабуть всевидячий орел наслав журбу планетарного масштабу на друга майбутнього контактера зі світом духів. Матеріальний світ все-таки переміг чудову ідею про карму та колесо життя і закінчився крадіжкою пива та чіпсів в цілодобовому ларьку та викраденням старої копійки за що пляшка правосуддя відправила його вивчати життєву історію Дона Хуана до буцегарні.
Щодо Роми, то виявилося, що наркотики худий гімнарь вживав для того, щоб при частих контактах не витрачати свою природну сакральну енергію. Крім того наркотичні препарати слугували своєрідною сакральною змазкою для прочищення каналу взаємодії з вищими світами.
Виявляється, існує Ієрарх медичної системи, який є третьою середньою ланкою в системі Бог-Диявол та продає їм обом небесні наркотики. Мабуть Верховний барига у Всесвіті дуже крута сутність. До нього, цілком ймовірно, потрапляють на Страшний Суд бариги-земні після смерті. На одному кінці терезів нарко-вага, на іншому перина, що важить 1 грам. Якщо за життя продавець щастя в пакетиках не досипав, перина переважує і баригу кидають у клітку монстра із тілом щура, лапами ящірки та головою Дженіс Джоплін.
Далі Роман розповів як йому вдавалося встановити контакт з прибульцями. Палячи цигарки на балконі, Жанна та Оля побачили яскраву цятку в зоряному небі, що швидко переміщалася з одного місця в інше. Покликавши упоротого Рому, вони запитали про природу цього явища. Напруживши екстрасенсорні здібності, Рома увійшов в контакт з апаратом прибульців і дізнався про їхню місію на Землі. Як виявилось, вони працювали по контракту з богом, займаючись збором згустків негативної енергії. Ось тобі, зоно 51.
Поки я слухав ці розповіді, додому повернулася Жанна. Вона була не дуже товариська, мабуть соромилася, але розговорити її я все-таки зміг. Розповідь була не менш вражаючою від історії її коханого. В підлітковому віці, як і більшість дівчаток-однолітків, вона захоплювалася ворожінням на картах, викликанням духів, приворотами. З часом на життєвому шляху Жанна зустріла професійну ворожку, яка забила їй голову ідеями про розвиток бачення через третє око.
Одного разу вночі, по дорозі додому, Жанна звернула увагу на блискучий предмет обабіч дороги. Напруживши зір, вона побачила силует прозорого чоловіка з довгою бородою. Це дуже перелякало юну відьму, яка швиденько побігла додому.
Наступна їхня зустріч сталася вночі, коли Жанна вже спала. Прокинулася вона від того, що відчула, як на її ліжку хтось сидить. Відкривши очі, вона побачила того ж бородатого чоловіка. З часом вона перестала його боятися і робила спроби налагодити спілкування: якщо «ТАК», то підніми праву руку, якщо «НІ», підніми ліву руку. Незважаючи на всі старання фанатки серіалу про Сабріну привид залишався німим.
Коли вона зустріла Рому, їм вдалося, за їхніми словами, встановити контакт з бродячим духом через тіло Роми. Як виявилося, ним був покійний батько Жанни. Вони навіть вмовити його збрити бороду. З часом це спілкування припинилось і Жанну її предок більше не тривожив.
У той час, коли Рома варив у каструлі мухомори, Жанна показувала мені свої малюнки. Ось це Мухамед, це Ісус, Чегевара, а це Майкл Джексон. Всі визначні постаті зовсім не були схожі на свої земні тіла. Вони мали вигляд погано намальованого аніме, яким, як я згодом дізнався, захоплювалися Рома з Жанною. Довге волосся, яскраві довгі плаття, хрестики на шиях, гострі очі.
Ми випили по стаканчику приготованого Ромою відвару. Досипаючи в неї приправу від «Мівіни» він сказав:
- Не бійтеся. На смак, як грибний супчик.
Станіслав Гроф у своїх працях описав різні методи зміни стану свідомості: дихальна гімнастика, суфійські вправи для циркуляції повітря в організмі, горловий спів ескімосів, звукові техніки, танці та інші виді рухів, усамітнення від суспільства, чуттєве перевантаження, - поєднання світових, шумових стимулів, відчуття нестерпного болю, пост, позбавлення сну, кровопускання, очищаючі зілля, медитації, молитви, різноманітні види йоги і нарешті психоделічні речовини тваринного і рослинного походження.
Цілком імовірно, що використання всіх вище перерахованих методів відкриває нашому мозку нові можливості. Відкриваються двері в стани, які йому зазвичай недоступні. Кожне духовне вчення чи примітивне вірування тримає на озброєнні арсенал з певних технік впливу на свідомість своїх адептів, які дісталися в спадщину ще від праотців цих культів. По всій земній кулі в давнину існували священні культи, спрямовані на вживання галюциногенних алкалоїдів. Стародавні містерії поклоніння богам Таммуз і Інані – у Шумері, Ізіди і Осіріса – в Єгипті, Аттси, Адоніса, Діоніса – в Греції, Кетцалькоатля – у космології ацтеків, мають свої ритуали, поєднані з вживанням нині заборонених стимуляторів активності мозку. Сучасні Діоніси та Іштарки свято вірять у відкриття потойбічних знань завдяки речовинам розфасованих по пакетиках тремтячими руками брудних бариг.
І ось в квартирі в районі ринку Барабашово починалася своя містерія. Роман із Жанною після вживання настойки полишили нас і на деякий час вийшли на вулицю. А ми залишилися їх чекати, в очікуванні грибного приходу. Оля тим часом далі розповідала мені про теорії існування вищих світів та передавала ту інформацію, якою вона вже володіла. На питання, чи дійсно вона вірить у те, про що розповідає, вона відповіла впевнено «так». В теорії все виглядало дуже фантастично, але мені подобалась інформація. Перша секта про яку я читав ще в школярстві називалася «Квітка життя» Друнвало Мельхіседека. Те що я чув від Олі було чимось схоже на це вчення і тому я міг похизуватися запиленими знаннями з черепної коробки у відповідь.
Дія грибів збільшувалася разом з інтересом до подій сьогоднішнього дня. Після дивної сонливості прийшла хвиля ейфорії та енергії. Є теорія, що саме цей відвар у великій кількості вживали скандинавські воїни-берсерки перед тим, як відправити чергового ворога в окутану холодним вогнищем Валгаллу. Відразу захотілося поговорити, поділитисяь з Олею і Сашою всіма своїми проблемами. Коля лише нервово курив, очікуючи на сьогоднішню «виставу» та посилення ефекту мухоморів. Його особиста драма полягала в бажанні дізнатися долю близької йому людини, яка покинула цей світ зовсім нещодавно.
Якщо вірити революційним ідеям Теренса Маккени (американський письменник, філософ, етноботанік, шаман), то сучасна людина зобов’язана грандіозному еволюційному стрибку відкриттю для наших африканських предків «magic mushrooms», що містили в собі псилоцибін. Згідно цієї теорії за 100000 років маса мозку збільшилася на 1,3 кілограми саме завдяки додавання до раціону первісної людини психоделиків. Вживання цих грибів дозволило підняти свідомість людини на новий рівень сприйняття дійсності, розвинуло уяву і спровокувало виникнення перших релігійних вірувань. Чарівні гриби допомагали як на полюванні, для більш гострого зору, так і для здійснення перших примітивних ритуалів поклонінню духам. Коротше кажучи, коли мавпу добряче вставило, вона стала людиною. Якщо Маккена хоча б на 50% правий, то його можна сміливо називати Коперником у світі вивчення свідомості.
Коли Жанна з Ромою повернулися, почалися приготування до входження в контакт. А для цього за допомогою кислоти та бензину треба було відділити чистий наркотик з популярного дитячого сиропу від кашлю, що здобув велику славу галюциногену серед психонавтів всієї країни.
Уважно слідкуючи за процесом у ванній, який мене дуже зацікавив, я спитав:
- Слухай, а можна поговорити з Достоєвським?
- З Достоєвським? Зараз, почекай хвилинку, - Рома заплющив очі та опустив голову. Через хвилину він радісно промовив: - Так! Можна! Він не спляча душа, це буде дуже цікаво! Є такі душі, які через погану карму досі ждуть пробудження. От як наприклад Курт Кобейн, з яким так і не вдалося встановити контакт заради Саші.
- Дякую, - відверто сказав я і пішов хвастатися Колі про затвердження програми на сьогоднішній вечір.
- А можна я запитаю? – поцікавився Коля, коли Рома зайшов на кухню, – чи можу я поговорити з цією людиною? – і він назвав ім’я та прізвище.
- Я тобі скажу трохи пізніше, - відповів контактер та зник в кімнаті. Ми продовжували курити сигарети в німому очікуванні чуда.
- Це твоя рідна душа, - сказав Рома повернувшись до нас, – ця людина померла 2 роки тому назад.
І тут ми з Кольой завалили роти. Нас дуже вразила влучність хронологічного попадання. Ми переглянулися, і я показав йому два пальці. Він, підтверджуючи правильність слів зв’язного з богом, ствердно кивнувши головою.
- Пішли в кімнату, скоро прийде творець, - поманила нас своєю величчю в кімнату людина, яка на той момент здавалася нам справжнім святим.
Поки Рома, опустивши голову, налаштовувався на канали всевишніх, я розпитував про теорію споріднених душ. Це ті душі, що кожну реінкарнацію йдуть разом. Коля втратив свою рідну душу так рано через її енергетичні борги в попередньому житті. Ця думка не сподобалась йому, було помітно, що він засмутився. Оля похвалилася нам, що теж має рідну душу далеко в безодні космосу.
- А хто в тебе споріднена душа? – спитав я.
Оля показала очима на своє праве плече, де було наколоте татуювання з Майклом Джексоном.
- Майкл Джексон?! – від здивування підвищив голос я.
Оля ствердно кивнула, а у мене всередині почало нарощувати свою могутність відчуття грандіозного обману. Майкл був для неї музою з дитинства, і цілком очікувано було, що їй просто сказали те, що вона так хотіла почути. Та сама ситуація і з моїм другом, у серці якого, можливо, все ще тьмяно горіла свічка надії.
- І ти з ним говорила? Питала про його життя? – сидячи на дивані поцікавився я. Оля сиділа напроти обпершись об шафу та ніякового розглядувала свої вірші в блокноті, які хотіла прочитати творцю. Через декілька хвилин вона відповіла:
- Так, але ми, в основному, говоримо про те, як він ТАМ себе почуває, ніж про його земне життя. Духи іноді не дають відповіді на питання, які ти сам вже знаєш. Єдине, в чому я впевнена, це що він мене чекає.
Повертаємося до початку нашої історії. Коли всевишній привітався з нами, почалася довга, примітивна проповідь. Суть її полягала в тому, що кожній живій душі, якій дано право на життя, необхідно розвиватися духовно. Коли ти молишся, богу це подобається, коли ти читаєш книжки, бог показує тобі піднятий догори великий палець, коли ти не викидаєш пластикові пляшки на дорогу, бог стоячи тобі аплодує, бо можна за такі дії «отримати по лобу».
І тут я подумав. Бог мені щойно сказав, що я отримаю по лобі якщо викину пластикову пляшку. І справа не в шкідливості для перетравлення землею пластику. Справа в тому, що це не схоже на мову бога. Потім надійшла черга наших запитань.
- Підкажіть, будь-ласка, чи варто мені продовжувати творчу діяльність? – звичайно, спитав я.
- Так. Мені подобається це. Мені подобається, коли ти розвиваєшся. Але це лише один із можливих твоїх шляхів. Твоє космічне ім’я, яке було дано тобі при народженні душі – Уріман, твій рівень розвитку 90. Всі ви тут позитивні душі.
Далі пішли запитання Колі. Відповіді ті ж самі, що і мені. Нічого конкретного і божественного ми не почули. Єдина відмінність полягала в тому, що я - земна душа, а Коля -космічна. Деякі його реінкарнації проходили у вищих світах. Навіть його ім’я було схоже на моє – Буріман, рівень розвитку 88. Ми з моїм другом постійно переглядалися. Як виявилося наступного дня, кожен із нас думав, що хтось не витримає і просто ударом в божественне обличчя завершить сеанс контакту.
І тут Коля вирішив зіграти на високих ставках:
- Вибачте, можна питання? Це не буде великою нахабністю, якщо я спитаю ще про двох людей?
Рома завагався, але ствердно відповів на прохання. Він же творець, хулі тут такого? Коля назвав імена своїх покійних знайомих. У творця сталися перебої у сприйнятті інформації. Він попросив тайм-аут на невизначений час.
Після десяти хвилинних роздумів він зніяковіло промовив:
- Йому ти вже не можеш допомогти, а от їй потрібна твоя підтримка.
- В якому сенсі? – я думав, що Коля зараз зірветься. «Наркоманів треба пиздить з ноги», – так він сказав мені наступного дня, коли ми розглядали можливі варіанти нашої реакції на ці події.
- Ну, молитви, там таке… - влучно пояснив Роман.
Далі творець ще раз подякував нам всім за увагу. Обійняв обраних, знову проігнорувавши мене з другом, і сказав:
- А зараз я покличу Федора Михайловича. Він сьогодні у мене молодець. І ви зможете поставити йому будь-які запитання, а я з вами прощаюсь. До побачення, діти мої, – сказав бог і сів на ліжко, опустивши голову.
Через певний час він прокинувся. Далі - посмішка, дзвінка тирада від імені великого російського письменника. Слова «сударь», «извольте», «барину угодно» та інші в лексиконі.
- Федоре Михайловичу, а можна вже запитувати? – вже вривався терпець мені.
- Зачекайте, барин. Нехай судариня мене спочатку намалює і представить вам, – сказав Рома посміхаючись до Жанни. Вона продовжувала водити олівцем по паперу.
- Жанні треба слухати Рому, бо у Роми 100 рівень розвитку. Він тобі потім пояснить в яких питаннях, коли повернеться у своє тіло. А тепер вже можете запитувати, - після того, як Достоєвський погодив свій портрет з третім оком Жанни, він дозволив нам вести з ним розмову.
- Скажіть, а як ви так швидко написали роман «Злочин і Кара»? – пішов я в атаку, озброївшись знаннями біографії письменника.
- Мені диктували його зверху, - логічна для духовної людини відповідь.
- Як вам там живеться? – питання від Олі.
- Все добре. У нас тут своє коло письменників у бога на службі. Я от Чехова дуже люблю. Я писав про людські пороки, а він робив те ж саме, але з великою долею гумору, - Достоєвський зізнався нам у прихильності до творчості Чехова. Як мені потім пояснили - «У них там своя письменницька тусовка у вищих світах».
- А ви можете щось порадити молодому письменнику? Можливо, у вас були ідеї, які ви не встигли втілити за життя? – давай, скажи мені щось варте уваги!
- Я би порадив вам вчитися швидко друкувати. Я свого часу пером писав та на машинці друкував. Ви б писали щось біографічне, але з фантастичним нахилом, - ось таку пораду я отримав від генія світової літератури.
- Як ви перенесли каторгу? – далі пройдемося по біографії.
- Складно було дуже, писати мені не давали, - гірко зізнався Федор Михайлович. – А хочете, я вам автограф залишу? Вам космічною чи моє розписатися?
Не встиг я вимовити «Своєю справжньою давай!», як Достоєвський сказав:
- Давайте, я космічною, - з цими словами він навів пару кіл на аркуші зі своїм портретом.
- А ви часто відвідуєте світ людей? – спитав тепер Коля.
- Ні. Це вперше і для мене це новий досвід. Це все через те, що Рома, маючи сотий рівень, являється дуже сильним контактером, - тут Достоєвський підвівся на ноги і з посмішкою почав бігати по квартирі, - як приємно мати матеріальне тіло! Як я давно цього не відчував! Ну, сударі, будемо з вами прощатися! Радий був вас відвідати!
Поки Достоєвський хрестився, до мене прийшло розуміння того, що час ставити провокаційні питання. У Достоєвського є оповідання «Бідні люди». Коли я вчився в школі, по телевізору йшов серіал «Бідна Настя», і я чомусь думав, що він знятий за мотивами твору Федора Михайловича. Я вирішив прикритися своїм раннім неуцтвом, використавши свою теорію.
- Федор Михайлович, а як вам вдалося написати «Бідну Настю»?
Тут великий письменник замислився.
- Ну.. – після довгої паузи сказав він, - з бідної Насті звичайно. Хороше питання, до речі. Молодець!
- Тобто, на власному досвіді?
- Так, на власному досвіді. А тепер, до побачення! Радий був з вами поспілкуватися! От ви молодці! Ви круті! І Рома крутий! Класні питання задавали. Дозвольте відкланятися, - поклони і перехрещення, - радий був служити!
З цими словами Рома пішов на кухню. За ним прослідували всі мешканці цієї дивної квартири. Ми з Колею втомлені лягли на диван, намагаючись зібрати в головах назавжди розбиту віру в людяність.
- Нє, ну коли ти спитав про бідну Настю, я просто завалив, - прошептав радісно Коля, порушивши нашу тишу. Я швидко пояснив йому свою хитрість.
- Нє, ну що-що я багато в цьому житті бачив, але такої хуйні я ще не бачив, такої хуйні…. – сказав він, почавши сміятися. Сам ледве стримуючись, я почав його заспокоювати, щоб на наш сміх не звернули увагу хазяї квартири.
По дорозі на кухню я почув:
- Бідна Настя? Та не міг Достоєвський написати таку нісенітницю…
Рома пішов гуглити твори великого письменника, а я тим часом, прикриваючись хибним неуцтвом, почав пояснювати свою теорію за серіал, про те, що його дивилась моя мама, що йдеться про Росію 19 століття і тому я зробив висновок, що це вийшло з-під пера Достоєвського. У мою версію повірили, і ніхто не задавав зайвих питань.
Оля мала дуже пригнічений вигляд.
- Усе добре? – запитав я.
- Так. Просто розумієш, коли Рома входить в контакт, на нього іноді впливають темні. Він цього не розуміє, а от ми це помічаємо. Тому стільки неточностей, - таке пояснення я отримав від неї.
Я продовжував з цікавістю розпитувати Рому про теорію спілкування з духами, складність всесвіту, інші виміри, життя вищих духів. У нього знайшлося геніальне пояснення своїх похибок:
- Сірьож, просто, коли дух вселяється в мене, то орієнтується він на мої знання. Дух не може сказати те, чого я не знаю.
Коля допив залишок настойки від грибів, щоб отримати сильніший ефект. Ми курили і говорили про музику, літературу, сінематограф, наше туманне юридичне майбутнє, богів і духів. Коли ми вдосталь наговорились про високі матерії, сіли дивитися екранізацію «Покоління Р», під який жителі цієї дивної квартири мирно поринули у світ мухоморних снів.
А я думав, що ми, по-суті, стали свідками по-варварськи виконаного ритуалу, що проводили шамани в усьому світі ще тисячоліття тому. Евристичні можливості використання незвичної діяльності мозку можна знайти на стінах печер у Франції та Іспанії, в образах міфологічних тварин, які мали магічні та обрядові значення. Під час духовно-душевних переживань близько трьох тисяч неофітів творили історію античного світу у Елевсінівському святилищі кожні п’ять років протягом майже двадцяти століть. Серед них Марк Аврелій, Цицерон, Аристотель. Примітивна інтерпретація Ромою своїх видінь, в межах його вичерпної інтелектуальної бази, не дозволила мені повірити в дієвість подібних методів спілкування з Всесвітнім Розумом. З цими думками я і занурився в сон.
Наступного ранку, ліниво прокинувшись по обіді, ми з д
ругом почали збиратися додому. Нас захотіла провести Оля. У мені боролися різні почуття: з одного боку мені подобалася ця мила сім’я Саші і Олі, а з іншого - я знав, що повинен сказати їм правду, навіть якщо після цього наше спілкування припиниться.
- Чому вони з вами живуть? – я вирішив почати з цього.
- Взагалі за квартиру платить мама Саші. А вони живуть, бо вищі сказали, що ми одна сім’я і повинні йти по шляху духовного розвитку разом, - ніяково зізналася Оля.
- Дай вгадаю, а вищі сказали, що їм не потрібно платити за квартиру?
- Ну… ми якось піднімали це питання. Але не дійшли до якогось спільного висновку.. Що ти взагалі про це думаєш? – вона відправила мені питання, на яке я мав відповісти чесно.
- Я думаю, що це повна дурня. Це просто цирк. Що ми, по-суті, побачили? Як наркоман накидався дексом і почав говорити безглузді речі від імені Бога. І говорити, до речі, не дуже якісно. Мені здається, я б краще розповідав. Я почав дуже сумніватися, коли ти сказала про свою рідну душу. Він просто каже нам те, що ми хочемо чути. Тобі, мені, Колі, - відповів я.
- Так, тема Майклухи для мене дуже інтимна. І мене просто на неї купити. Можливо, так було треба, щоб все це вчора сталося? Щоб нам хтось зі сторони показав хибність даного шляху. Звичайно, існував момент за час нашого з Сашою життя з ними, коли я повністю в це повірила. Але останнім часом у мене все більше і більше сумнівів, - вона виглядала пригніченою, але дружньо нам посміхалась
- Ти знаєш, я бачив багато. Навіть занадто. Але такого я ще не бачив. Такої хуйні… - сказав мій друг Олі фразу, яка тепер у нас вважається крилатою.
- Давайте, хлопці! До зустрічі. – сказала, махаючи на прощання рукою Оля, і ми з Колею зайшли до черева маршрутки.
Вона зателефонувала того ж вечора. І сказала, що вони з Сашою вигнали своїх безкоштовних квартирантів. Вона дуже переймалася з цього приводу, боячись зробити помилку. З часом з’являлися все нові і нові дивні факти, пов’язані з теологічними шахрайствами Романа. Але все у молодого подружжя налагодилося, коли вони зрозуміли переваги проживання лише удвох у власній квартирі.
Рома - хлопець цікавий. Залюбки передає свої знання новим адептами власного культу. Він розуміє, що з подібним способом життя довго не протягне. Наркомани все життя готують себе до подорожі по Бардо, території, де перебуває душа між смертю і новим народженням, здійснюючи подорож у невідоме. Тяга до деструктивної поведінки прикривається вірою в світлі ідеали розширеного стану свідомості. Один опальний доктор психології вже ледве не звів з розуму цілу країну, залишивши по собі спадщину з вигорілих мізків. Багато з його послідовників просто не були готові до хаотичних дослідів над своєю свідомістю. Хоча я і хотів би бачити пам’ятник доктору Тімоті Лірі у всіх великих містах світу.
Але і тут знайшлося пояснення діям Романа:
- Я знаю. Мене скоро заберуть. Адже я майже завершив свій розвиток на землі. У мене 100 рівень духовного розвитку. І я вже потрібен там, - з цими словами він підняв палець догори.
Після цих подій мене бентежило лише одне питання: якщо цілі релігії пішли від таких людей, тоді де від скупого зору сучасної людини ховається істина? Адже інший рівень сприйняття дійсності відкривався шаманам, містикам, психічно хворим і споживачам психотропних речовин.
Коли людина займається самоідентифікацією по відношенню до оточуючого життя, швидкого, немов гірська річка, від масиву різноманітних відповідей у неї йде голова обертом. Згадується притча про зайця і багатоніжку.
Заєць довго дивився на багатоніжку і ніяк не міг зрозуміти, як це аж цілих 100 ніг у неї. Звідки вона знає, яка нога повинна йти за якою, яка рухатися, яка стояти. І він спитав у неї:
- Тьотю, а як ви керуєте цими стома ногами?
Багатоніжка здивувалась питанню. ЇЇ охопили незнані досі емоції, що ніколи раніше не спадали їй на думку. І в намаганні знайти відповідь на це питання, зрозумівши роботу свого тіла, вона…. заплуталася в клубок. Рома, можливо, став черговою жертвою жадібних творців нових духовних систем цінностей та заплутався в клубок від бажання пізнати сакральні істини.
Вільям Джеймс у своїй праці «Багатогранність релігійного досвіду» акцентує увагу на тому, що неважливо від яких людей пішло вчення, головне оцінювати його значимість за результатами. Релігійна людина має схильність персоніфікувати та ототожнювати ірраціональне і абстрактне в межах своєї свідомості. Ми намагаємося пояснити те, що неможливо уявити, але припускається інтуїтивно, а саме присутність чогось вищого за нас. Для пояснення ми вдаємося до простих для нашого розуміння речей. На його думку, бог або природа, може з нами спілкуватися через людей, які способом мислення дуже відрізняються від однорідної маси, мають такі собі дефекти у сприйнятті світу. Це і є рушійною силою створення релігійних доктрин.
Чезаре Ломброзо, аналізуючи життя великих людей в книзі «Геніальність і божевілля», приходить до висновку, що багато з геніїв, які залишили свій слід в історії людства, м’яко кажучи були не в собі. Відверто кажучи, вони були відверто «поїхавші, і несли поїсти плоди свого ідіотизму масам, за що в результаті звеличені до статусів геніїв думки. Лише завдяки неформальному підходу до мислення народжувалися нові теорії, вчення, крокував вперед прогрес цивілізації. Звичайний трудяга буде спокійно робити своє діло, яке до нього робило багато поколінь до нього. Дивак – маючи шило в одному місці, постійно діставатиме оточуючих своїми мріями про ідеали та фантазіями про сокровенне, екстравертивними ідеями, пов’язаними з глибокими почуттями, що як торнадо змітають все на своєму шляху в глибинах його широкої душі.
Тому діяльність Романа можна аналізувати багатогранно. Навіть декілька століть тому він би міг стати авторитетним богословом і по його працях нині читалися лекції в семінаріях по всій земній кулі. Перед його іконою падали на коліна прихожани, а церковна лавка була переповнена його зображеннями.
Пошуки істини, бажання допомагати людям, дослідження духовного світу – це звичайно дуже добре. Але треба обережно обирати методи досягнення своєї мети. Ніколи не впадати у крайності, все усвідомлювати лише через призму власного досвіду. І завжди залишати в своєму серці місце сумнівам.
Як писала Єлена Блаватська: «Satiat Nasti Paro Dharmah!» (НЕМАЄ РЕЛІГІЇ ВИЩЕ ІСТИНИ)