Я притулилася спиною до стільця, злегка потягнулася і скривилася від болю, щось тягуче пекло в районі лопаток. Що таке там може боліти !? Начебто ніде не вдарилася? Хіба що випадково здерла шкіру !! Але я б пам'ятала таке ... Гаразд ввечері гляну, а поки потрібно зосередитися на роботі. Робота сама себе не зробить. Я заглибилася з головою, звіти, графіки та діаграми миготіли на моніторі ....
Ну, як завжди, згадала я про свої відчуття лежачи в ліжку перед сном ... треба було подивитися в дзеркало, після душу. Але, закрутилася, то готувала вечерю,то ще щось, а потім просто впала без сил в ліжко ... Хоча можна ж попросити його ...- любий!? Ти можеш глянути мою спину? Мене кілька днів поспіль переслідує дивний біль. Таке відчуття ніби обдерла шкіру кажеш там немає нічого !? Чиста шкіра ... ну гаразд ... і тобі солодких снів.
І знову те ж саме відяуття легкого болю, тягуче-пекучий біль в районі лопаток ... та що ж таке! Все поставлю собі нагадування на телефон, прийду додому і відразу побіжу до дзеркала, тоді точно не забуду ... дім милий дім ... після важкого трудового дня ... як добре тут опинитися. Так робота в офісі вимотує в нуль ... Як би мені хотілося займатися творчістю, малювати картини. Я закрила очі і уявила собі маленьку, затишну сонячну мансарду. По середині мольберт з полотном і на ньому малюнок олівцем, я тримаю в руках пензлика і повільно шар за шаром виводжу контури дивної квітки ... Я наношу фарби мазок за мазком ... і ось на полотні проступають контури пелюсток, і от вже ніжна квітка розцвіла на полотні .... Ех мрії, мрії ... Які ви були прекрасні, шкода що так і залишилися лише мріями ... творчістю на життя не заробиш, тим більше мазаниною. І довелося мені вибирати серйозну професію економіста ...
Сьогодні все як завжди, вечір після роботи, встигнути забігти до магазину, приготувати вечерю, душ поспілкуватися з коханим та завалитися спати ... Вранці знову стрімголов на роботу і так по колу день за днем, роки пролітають. Я відчинила двері ключем, скинула чобітки і пройшла на кухню, поставила пакети з продуктами на стіл ... і тут раптово запілікав телефон ... та що ж таке !? Я взяла телефон до рук, ковзнула поглядом по екрану ... а точно я ж поставила нагадування. Піду подивлюся на свою спину в дзеркалі ...
Я зайшла в спальню, саме тут у мене велике дзеркало в підлогу ... почала розстібати сорочку, гудзик за гудзичком ... зняла, жбурнула на ліжко, потім приберу ... тепер спідниця, розстебнула блискавку ... спідниця ковзнула по ногах, впавши на підлогу, я переступила її і відкинула вбік ногою, потім кину до кошика із брудною білизною ... тепер розстебнути бюстгальтер (хто тільки придумав, що жінки повинні носити це знаряддя тортур постійно) ... ура нарешті я його зняла, бюстгальтер приєднався до сорочки на ліжку ...
Так, уважний погляд в дзеркало ... я звичайно симпатична, але не супер модель (так він говорить). Я повернулася спиною до дзеркала, дивно ... дійсно нічого немає, жодних слідів ... чиста шкіра ... Ну напевно я перенервувала просто ...
Так прибрати безлад, приготувати вечерю і завалитися спати ... я заснула, як тільки моя голова торкнулася подушки ... мені не часто сняться сни, але цей був таким реалістичним! Відчуття були настільки реальними, що я прокинулася в повній впевненості, що це було насправді ... а ще цей сон був дуже страшним і дивним ... ні не жахіттям, хоча дивлячись що вважати жахіттям? ...
Мені наснилося, що ми кудись зібралися їхати на авто ... А куди ми їдемо !? Ти впевнений, що мені сподобається твій сюрприз !? Це дуже гарне місце!? Ну, гаразд любий, як скажеш ... дорога, просто нескінченна дорога ... гарно ... затишно і так спокійно їхати просто в горизонт без кінця і краю ... думки текли спокійно і розслаблено, та й коханий поруч, це найкращий день в моєму життї ... авто з'їхало на узбіччя ... зупинилося ... ми приїхали ... давай виходь я покажу тобі це особливе місце ...
Місце було дійсно особливим - лісова галявина в оточенні дерев і невелике озеро з кришталево-прозорою водою ... промені сонця блищали на поверхні води ... я мимоволі замилувалася ... як тут чарівно! От би приїхати сюди малювати! Я озирнулася на коханого ... що таке любий !? Що з тобою!? Ти чимось спантеличений !? Щось трапилося!? Я з занепокоєнням вдивлялася в кохане обличчя, щось не так ... я ніколи не бачила його таким ... таким зосереджено запеклим…ні ... Не може бути !? Я не вірю! Ти не міг! Скажи що ні! Будь ласка Ні! Не треба! Я не зможу жити знаючи, що ти це зробив зі мною!
Він наближався до мене, а в його руках був ніж ... мені страшно ... тільки не це тільки не знову ... Пробач люба, ти ж знаєш я повинен це зробити ... в його очах застигли сльози ... я не хочу , але зобов'язаний ... ти ж розумієш це життя ... він обійняв мене, пробач ще раз ... але це необхідно ...
Ти ж бачиш я вибрав таке гарне місце ... ти нічого не будеш пам'ятати ... я обіцяю я зроблю це швидко ... ну давай покінчимо з цим ... він підійшов ближче ... я повернулася спиною і стиснулася в передчутті болю ... мої райдугові крила затріпотіли ... ну кому вони заважають !? Навіщо знову і знову їх обрізати !? Знищувати раз по раз обрізаючи під корінь гострим ножем !? Спочатку я почула звук - хрускіт начебто тобі ламають кістки і відчула ривок в районі лопаток, а потім прийшов біль ... пекельний біль ... Мої крила ... ні !!! Я закричала, падаючи на коліна ... немає ... вже прошепотіла ... знесилено впавши ... боляче ... як же боляче ... Мої крила ... Навіщо !? Кому вони заважають !? Мої райдугові, повітряні крила !?
Я відчула, як він підняв мене на руки і поніс ... відкрив дверцята авто і поклав на заднє сидіння, на живіт ... піклується значить ... в голові майнула зла іронія ... спочатку відрізав мої крила, а тепер піклується! ? Особливий вид тортур ... боляче ... мої крила ... спочатку вони, а тепер і той кому я довіряла найбільше ... Як так? За що? Що я зробила?
Авто знову зупинилося ... думки в голові плуталися ... він вирішив мене добити? Знову відчинилися дверцята і я відчула як мене підняли на руки ... стогін ... боляче ... рани на спині нили ... люба ми вдома. Все буде добре.
Краще б ти мене втопив в тому озері! Не смій так говорити! Я кохаю тебе! Це для твого ж блага! Твої крила абсолютно марні! Ти хіба не розумієш, вони заважають жити нормальним життям!? Мене занурили в теплу воду, рани на спині занили з новою силою ... цікаво, а якщо зараз пірнути під воду, я зможу втопитися !? –промайнула шалена думка на краю свідомості.
Я почала тихо сповзати нижче бортів ванни. Мені не дали, він підхопив мене під руки -Не смій! Я не дозволю! Ти моя! Я почала реготати божевільним сміхом, що перейшов в гучні ридання ... і тут же різко прокинулася ... торкнулася пальцями щік ... вони були мокрими ... я плакала уві сні !?
Це був сон? Або спогади? Мені здалося, що реальність і сон змішалися у мене в голові в однорідну масу. Так мені потрібно кави ... я пішла на кухню. Коханий вже прокинувся і готував сніданок, різав шинку на тости. Мені здалося або ніж в його руках, та й самі руки в крові? Я моргнула ... здалося ... любий мені приснився такий дивний сон. Так, люба? Що за сон? Там був ти і озеро і я, у мене були такі яскраві, райдугові крила, а потім ... я відчула, як моє серце пропускає удар - ти відрізав мої крила ножем ... ну дитинко, це всього лише сон ... йди до мене.
Він обійняв мене і притиснув до себе. Це тобі просто наснилося жахіття. Ти стомилася на роботі. Тобі потрібна відпустка. Так, як скажеш любий. Ти правий. Я просто стомилася ... шрами на спині були майже непомітними, а так і зовсім не виднілися людському оку ... адже вбиті таланти і відрізані мрії це всього лише ілюзії ... адже так !?