Правові кінозали і безоплатна допомога
Як приклад можна переглянути діяльність Вінницької універсальної обласної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва, на базі якої проходять правові кінозали. Фахівці центрів з безоплатної правової допомоги надають правові консультації та роз’яснення, а також залучають партнерів та експертів для обговорення актуальних проблем громади. Також у бібліотеці бажаючі отримують знання з цифрової освіти, пройшовши безкоштовне навчання цифрової та комп’ютерної (мобільної) грамотності. Завдяки таким курсам громадяни, маючи під рукою телефон з мобільним Інтернетом, не втрачатимуть необхідну комунікацію та будуть у центрі подій, що відбуваються у їх селищі, місті, надсилатимуть запити в держоргани он-лайн та не витрачатимуть час на дорогу, походи по інстанціям для отримання тієї чи іншої довідки.
Також з метою ознайомлення із життям людей інших національностей Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва реалізувала новий проект — клуб сімейного дозвілля та розвитку «Родинне сонцеколо». На заходах учасники діляться історією своєї батьківщини, мови, презентують традиції та культуру.
Передумовою до створення такого клубу було те, що в рамках програми «Бібліоміст» пройшов тренінг »Партнерство бізнесу та бібліотек». Під час тренінгу бібліотекарі дізналися про основи співробітництва з компаніями; про те, як готувати та продавати свої ідеї бізнесу; як отримати матеріальну та організаційну підтримку від бізнесу для реалізації власних ідей.
У підсумку після участі в тренінгу виникла ідея створення клубу сімейного дозвілля та розвитку «Родинне сонцеколо». Проект передбачав проведення 12 творчих вечорів за участю сімей різних національностей.
Як виявилося, налагодити партнерські стосунки з бізнесменами та залучити їх бути спонсорами даного проекту було не зовсім просто. 12 підприємцям Вінниччини були надіслані листи з проханням долучитися до організації і проведення зустрічей.
У результаті виявили бажання стати постійними партнерами в реалізації даного проекту: управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації; Вінницька обласна краєзнавча літературно-мистецька громадська організація «Велика рідня»; Вінницька громадська організація «Інформаційно-просвітницький центр «ВІСЬ»; «Вінницька газета». Як зазначили працівники бібліотеки, головне мати ідею та шукати партнерів, канали комунікації для їх реалізації.
Стаття про проведення заходу, в рамках зазначеного проекту: https://day.kyiv.ua/uk/news/170516-u-vinnyci-krymski-tatary-dilylysya-spogadamy-pro-deportaciyu
Приклад правового кінозалу: https://facebook.com/groups/426077860759261/permalink/3821952531171760
Приклад цифрової освіти громадян на базі бібліотеки: https://www.facebook.com/Timiryazevka/posts/2893441450734891
Надання правових консультацій та роз’яснень фахівцями центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (у Вінницькій області: https://facebook.com/vinnytsia.bvpd/posts/1121307301555725
Надання консультацій та роз’яснень на базі бібліотек в районах через скайп-зв’язок:
https://facebook.com/permalink.php?story_fbid=1089186988176145&id=232947477133438
https://facebook.com/kozyatyn.legalaid/posts/3641983139182286
https://facebook.com/kozyatyn.legalaid/posts/3611305125583421
Статистика відвідувачів бібліотеки залежить від формату заходів та відповідної тематики, станом на сьогодні ще враховуються карантинні обмеження (до карантинних обмежень — у залі налічували до 45-50 осіб на заході, наразі-до 20 осіб за захід).
Про історію одного із відвідувачів бібліотеки за посиланням https://facebook.com/groups/1022893281100102/permalink/4042676825788384/
Піщанська громада: що потрібно зробити
Стан наповнення бібліотек селищ та приєднаних до них внаслідок децентралізації сіл, як і рівень їх оновлення, на сьогодні не відповідає міжнародним стандартам, не забезпечує соціальної ролі бібліотеки та не задовольняє реальні потреби користувачів.
На прикладі Піщанської громади: у 2020 році нараховувалось 5825 читацьких абонементів, що складає 40,76% від загальної кількості громади (14 292 особи). Найменше читачів серед молоді віком від 15 до 17 років — 6,8% та віком від 18-21 року (однією з причин є відсутність доступу до Інтернету, застарілі фонди, «радянська бібліотека»). У той час, як діти до 15 років складають 31,5% усіх читачів, інші 53,9% — це користувачі бібліотек віком від 22 років.
Наразі рівень оновлення фондів за останні 10 років не перевищує 2,5%, їхнє поповнення складає 0,1 книги на особу, що вкрай недостатньо. До фондів бібліотек не потрапляють зразки світової літератури, довідкові, інформаційні видання, підручники для навчальних закладів, а оновлення правничої літератури відбувалось 6-7 років назад, а законодавство не однократно продовжує змінюватись, відповідно матеріали, що є в бібліотеці є застарілими та не актуальними. Щоб надавати якісні послуги користувачам, кожна бібліотека повинна мати комп’ютерну техніку, доступ до швидкісного Інтернету, кваліфікованих спеціалістів та використовувати спеціальні інформаційні системи (програмне забезпечення), які підтримують міжнародні стандарти.
Забезпечення комп’ютерною технікою складає 5 комп’ютерів та 2 принтери на всі бібліотеки, відсутні камери та мікрофони для комунікацій. Разом з тим постало питання про скорочення штату працівників та закриття сільських бібліотек. У той час альтернативних варіантів у населених пунктах громади, на кшталт «коворкінг-центрів» чи «хабів», де жителі за невелику плату чи на безкоштовній основі могли скористуватись інтернет-ресурсами чи організувати інші активності для спілкування чи обміну інформацією, обговоренням проблем громади та спільного їх вирішення, немає. У цілому така ситуація не сприяє розвитку у сільській місцевості. Відсутні робочі місця, молодіжні та культурні центри, ЦНАПи. А для отримання довідки потрібно витратити багато часу, поїхавши до адміністративного центру.
Бібліотека може стати тим центром, де кожен міг би отримати на свій запит відповідь, знайти необхідну інформацію в Інтернеті, попросити допомоги у фахівця, прийняти участь у різноманітних активностях, підвищити рівень своїх знань та навичок (пройти у режимі онлайн ряд навчань, тренінгів, курсів, вебінарів), використати отриману інформацію для самостійного подання документів та їх отримання.
Порада для розвитку бібліотек у новому форматі - це наявність ідеї, вираженої на папері, з чітким алгоритмом покрокових дій та строків реалізації, активність та зацікавленість зі сторони працівників бібліотеки, які заручившись підтримкою зі сторони влади так і громади, громадських організації, благодійних фондів, жителів, волонтерів, зможуть досягнути поставлених цілей та змін на краще у житті громади.
Отже, громадянам потрібні бібліотеки, але у новому форматі, з врахуванням запитів та потреб тої чи іншої громади. Жителі селища, завдяки сучасним центрам на базі бібліотек отримають нові знання, знайомства, підвищать свою правову обізнаність, здобудуть потрібні цифрові навики та у цілому зможуть покращити умови власного проживання та забезпечать добробут родини, зекономлять час та ресурси.