Проблеми сучасної української літератури

Повернутись назад

Про що мова?


Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська література, як одна з культурних галузей, не має конкретного “входу” для авторської реалізації в цій галузі, не має відповідного середовища, супутньої мотивації і, що теж дуже важливо - грошей. Чому так, і що з цим робити? Багато часу і енергії було вкладено щоб знайти відповіді на ці питання, тому певні висновки та ідеї все ж сформувалися. Далі, будуть наведені ці самі можливі причини, та запропонована альтернативна модель для покращення ситуації. 



Людський фактор


Цей розділ про авторів, їх помилки, та деякі хибні уявлення про літературу і творчість загалом. Спостереження показують, що сучасні молоді українські автори в своїй творчій реалізації йдуть приблизно єдиним шляхом, який їх до тієї самої реалізації або не приводить, або приводить лише частково і дуже рідко. Що мається на увазі? Уявіть собі наступне: є молодий починаючий письменник. У нього є здібності, він це відчуває, він це помічає, йому про це говорять оточуючі. Він пише збірку творів, або один великий твір, тримаючи при цьому в голові ідею про те, що його фінальна творча робота має “влізти в книжку”. Тобто, має не бути занадто короткою (щоб друкований варіант не був маленьким, в тонкій обкладинці, за низькою ціною), - і не бути занадто великою, щоб вмістити її в максимально читабельний формат, на сторінок приблизно 300-400. Думаю, ситуація знайома багатьом авторам. Бо саме так виглядає частина цього єдиного шляху до авторської реалізації і на ній ми зараз зупинимось.

Не будемо говорити про такі труднощі на цьому етапі як розгубленість в питаннях “а що писати”, “про що писати”, “як почати” і “як закінчити”. Це окрема тема і потребує окремого детального обговорення. Поговоримо про таку річ як рамки, якими обмежує себе автор. Як відомо, штучні рамки в творчості лише шкодять творам, тому це питання важливе. Мислення “влізти в книжку” і є штучними рамками в даному випадку. Автор змушений вибирати найбільш живучі і найбільш, на його думку, комерційно вигідні ідею і формат твору чи збірки, замість того щоб писати про те, про що він хоче і може. Звичайно, може пощастити і всі фактори зійдуться воєдино - автор напише саме те, що може і хоче, при цьому вкладеться в потрібний формат, а ідея виявиться комерційно вигідною. Може бути, але це крайня рідкість. Зазвичай автори починають займатись відвертою графоманією, пишуть про те що зовсім не знають, намагаються передати емоції які ніколи не переживали і в результаті твори виходять сирими і нещирими. Це перша помилка автора, яку можна віднести до “людського фактору” загальної літературної проблеми. 


Другою помилкою можна вважати так зване “технічне” виконання твору. Всі письменники допускають граматичні та інші мовні помилки в тексті, але тут трошки не про це. Наприклад у прозових творах (створених у вищенаведених рамках), часто є сюжетні прогалини, сиплеться структура і губиться стиль (наприклад деяким речам і явищам надається багато опису, а іншим мало, виключно через те, що автор не знає як описати), сюжетні повороти, кульмінаційні і фінальні моменти виглядають надто несподівано, притягнуто і нелогічно. 

З поезією дещо інакше, тому що вона має свої вбудовані рамки. Тому робота ненатхненного автора, перетворюється не в передачу емоцій, а у висловлення римованої історії або думки, де римування відбувається заради римування, часто використовуються дієслова, а саму думку можна висловити кількома реченнями і звучатиме вона просто. Щодо поезії потрібно прояснити ще один момент: поезія, це не просто римований текст. Задача поезії красиво передати думки і емоції, які, здавалось, неможливо сказати простими словами. Звучить парадоксально, але найкрасивіші вірші саме це і передають. В рамках “писати для збірки”, поет знову ж таки зробить багато нещирого і сирого матеріалу, можливо і красиво зримованого. 


Третя проблема “людського фактору” є відсутність культури критики авторських творів. І мова не йде про обговорення авторських творів у негативному ключі, а про конкретні конструктивну критику і конструктивну похвалу. Можливо вищесказане у цій статті сприйнялось деякими авторами як критика в їх сторону і зачепило їх. Але насправді це є нормальним, про це треба говорити, на це треба вказувати і от чому. Насамперед потрібно відповісти на одне питання: що робити якщо твір сирий, нещирий, невдалий, розкритикований, графоманський і т.д? Відповідь: будь що. Залишайте як є, редагуйте, публікуйте, ваш твір - ваш вибір. Потрібно звільнитись від рамок і робити те, що хочеш. Позиція проекту “ТВОРИ!” і особиста позиція автора статті - будь-яка творчість має право на існування (якщо не порушує законів, нікому не шкодить і т.д, це зрозуміло). Повернемось до культури критики.

Культура критики має з’являтися ще до створення твору, при виникненні ідеї. Вже тоді, автор мав би виділити для себе її індивідуальність, актуальність для себе і важливість її реалізації. Чи в змозі він передати її всю так, як він хоче і що потрібно зробити, вивчити чи пережити, якщо ні? Після завершення роботи, поняття культури критики вкладає в себе як сторонній погляд на твір, так і авторський аналітичний погляд. Автор має перечитувати свою роботу, помічати те, що йому подобається і що ні, виділяти як сильні, так і слабкі моменти та сприймати це як діяльність на шляху до реалізації. 

На жаль, зараз стороння критика або надто нещадна (особливо від досвідчених авторів щодо початківців), або надто компліментарна (в локалізованих літературних середовищах). А авторський самоаналіз часто упереджений і зав’язаний на емоціях. Чітких принципів конструктивної критики на жаль немає.



Фінансове питання


Як вже було сказано, цей пункт є дуже важливим у творчій реалізації літературного діяча. Не секрет, що літературні твори продаються і купуються, а їх створення - це уважна і ретельна робота, на яку витрачається багато енергії і часу автора. Може здаватись, що письменництво це просто хоббі, іноді це так і є, але створення унікальних, видатних творів, окрім розвиненого таланту і постійного натхнення - потребує серйозного підходу, зосередженості та професіоналізму. Тому фінансове питання залишається відкритим для автора і у випадку української літературної сучасності тим більше. Чому так? Давайте розглянемо як працює цей ринок.

Існують великі видавництва, у яких новим письменникам надрукуватись або майже неможливо, або дуже дорого через велику конкуренцію. Проте навіть якщо вийде, то тиражування в Україні дуже мале - менше ніж 50 тис. примірників, тому враховуючи націнку за друк, заробіток видавництва і книгарень, і ціна книги вийде високою для читача, і заробіток автора буде не дуже великим. Існують менші видавництва, які пропонують значно менший тираж і відповідно меншу ціну за послуги, але сума для більшості все одно залишається великою, тому лишається давній, перевірений і дійсно робочий в Україні спосіб - самвидав.


 Іструкція по самостійному видавництву в Україні така: 

  1. Напишіть твір і: або самостійно його відредагуйте, або скористайтесь послугами незайнятих товаришів, чи заплатіть професіоналу за якісну редакцію;

  2. Те саме з обкладинкою і оформленням, або самостійно зробіть в графічних редакторах, або замовте в дизайнера (або якщо є незайняті друзі-дизайнери, попросіть допомоги у них);

  3. Самостійно знайдіть друкарню, заплатіть за друк (ціни залежать від кількості примірників, сторінок, якості паперу і обкладинки), суму грошей потрібно зібрати чималу;

  4. Рекламуйте свою книгу всюди де можна: в соц. мережах, серед друзів, на різних заходах, організовуйте презентації, зустрічі і т.д;

  5. Домовляйтеся безпосередньо з книгарнями, щоб вони взяли вашу книгу на продаж;

  6. Використовуйте інтернет-магазини для продажу своєї книги.


В такому випадку, автор заробляє найбільший відсоток з продажі кожного примірника книги. Проте тут є очевидні ризики: всі примірники можуть не розкупити, або купуватимуть дуже пасивно, що відкладе бажаний заробіток на невизначений термін. І тут переходимо до наступної проблеми “фінансового питання”, а саме знижена потреба в літературі.

Ця проблема має кілька причин: по-перше, через складні ситуації серед населення країни, читання і особливо покупка книг відходить на далекий план. По-друге, українська література, окрім деяких вийнятків, достатньо одноманітна, через своєрідну монополію жанрів у відомих сучасних українських письменників. Наявність зниженої потреби в літературі, ще більше демотивує молодих письменників та поетів, коли вони розуміють, що самостійне видавництво дає малі результати. Тому вони знаходять свою зону комфорту в локалізованому літературному середовищі, серед подібних собі та підтримують одне одного як можуть. 



Необхідність модернізації


Незважаючи на загальне відставання України від передових технологій, свобод і можливостей, розвиток все одно присутній і в цифровому плані країна на рівні з досить сильно розвиненими державами, а в дечому навіть більш розвинена. Україна має достатньо якісний і швидкий інтернет, люди все більше користуються гаджетами. Але як це стосується розвитку літературної творчості? Зв’язок полягає в тому, що зараз є можливості до модернізації багатьох галузей, в тому числі літератури. 

Молодими авторами і читачами зараз можна назвати як представників молоді з покоління яке залишається принциповим в своїй любові до паперових книг, так і представників покоління яке зростає серед розмаїття цифрових технологій. Зрозуміло, що зміст книги не змінюється від того, звідки саме його пізнають - з паперових сторінок, чи екрана мобільного. Тим більше, багато книг в інтернеті можна знайти безкоштовно і зручно прочитати в будь-який момент. 
До суті. Проект “ТВОРИ!” був і залишається створеним як платформа для вільної публікації авторських творів. Загальна мета проекту - розкрити авторів, показати їх творчість усьому світу, дати їм можливість зацікавити свого читача, безкоштовно прорекламувати себе та свою творчість. В українському інтернет-сегменті немає аналогів проекту “ТВОРИ!”, принаймні настільки зручних у користуванні і так добре технічно реалізованих. 
Але команда проекту не збирається зупинятись на цьому. У нас є готовий план розробки і запуску окремого електронного літературного видавництва, яке повністю позбавить авторів необхідності в обов’язковій друкованій видачі власної творчості. Для реалізації будь-якого твору, буде необхідна лише його наявність в електронному текстовому форматі і реєстрація автора в окремому комерційному розділі. Ви зможете самостійно виставляти на продаж твори будь-яких розмірів, за будь-яку ціну. Це стосується і вже готових надрукованих книг - Ви зможете виставити їх, як і в будь-якому інтернет-магазині. Але це лише основа. Комерційний розділ буде мати багато іншого нового функціоналу, розробленого спеціально під реалізацію літературної творчості. 



Зворотній зв’язок


Зараз, швидкість запуску нового проекту залежить лише від Вашої активності та відгуків під даною статею, тому що ми самі чудово розуміємо всі проблеми які описали вище і нас вони теж стосуються. Нам справді важливий зворотній зв’язок від усіх Вас! Якщо Ви письменник, поет, інший літературний діяч, любитель читати, чи будь-який інший користувач якому не байдуже, залиште Вашу думку в коментарях під статею де б Ви її не прочитали, ми будемо Вам дуже вдячні!

Давайте допоможемо одне одному в розвитку сучасної української літератури і повністю змінимо її становище шляхом модернізації і переходу на новий рівень авторської реалізації. 


3-11-2019, 22:43