погуляємо у схованку
в останнє у житті
порахуємо до ста
у найглухішому куті
речі по кімнаті рухаються мов вони живі
на підлозі
мов на розі
часу простору і снів
погодуєш мого птаха
наворожиш на біду
побіжиш від свого страха
твою схованку знайду
я скажений мов собака
твою ласку п’ю з руки
заберу і заховаю
твою долю на роки
ходить злодій не по лісі
злодій ходить в голові
бий на сполох
зви на поміч
а від себе
не втекти