***

Я вчуся жити посеред руїн...

Всміхатися і мріяти безмежно.

Я стільки піднімалася з колін,

Що в підсумку, і справді - незалежна.

Так, іноді мені бракує слів.

Тоді малюю або мию посуд.

Натомість, досить кольорових снів,

В яких мене не зачіпає осуд.

Можливо, це дратує й тригерить

Когось, хто бачить світ інакше.

Та мій літак летить собі. Летить!

Бо він - моє. А все що ваше - ваше.

15.06.23