Вступ. 7 Королівств

Повернутись назад

    Світло, сивими стовпами, пробивалось крізь вітражі на вікнах. Нарадча зала опустіла і здавалась такою незвичною після стількох годин розмов. Зараз тут лишився лише він і його думки.… 

    Король Фрід сидів на своєму стільці, обперши чоло широкою долонею.  В голові роїлись плани і тривога про те, що гряде. Зараз він здавався ще суворішим, ніж зазвичай: густа, але не велика цупка борода і вуса, майже мідного кольору, видовжували його обличчя, а широкі брови, що здавались завжди нахмуреними – ховали під собою теплі карі очі. Та і шрам на правій брові, що король колись заробив на полюванні – додавав йому погрозливого погляду. Руде, аж багряного кольору волосся, сягало плечей, виблискуючи на сонці і контрастно виділялось на тлі трав’яного кольору шат..

    Його погляд був спрямований поперед себе на велику рукописну карту, що лежала на круглому столі і займала майже увесь простір. Поруч із нею лежала його корона..

    Масивні двері скрипнули і в них з’явився страж:

    Як тільки король підвів очі – його обличчя розпливлося у посмішці. Фрід полегшено зітхнув. Усі його тривоги турботи ніби спали із плеч від одного вигляду Діадни. Через усю залу до нього бігла його маленька радість. Ні, не бігла, - летіла. Небесного кольору сукенка підіймалась в повітря від кожного її кроку, наче легка хмаринка, всіяна рюшами і бантами. Здавалось вона от-от підскочить і полетить.

    Король дивився на осяяне захватом обличчя доньки і бачив у ньому риси королеви Беатти: кирпатий маленький носик, великі зелені очі і рум’янець. Такий ніжний і рожевий, на блідому, поцяткованому ластовинням обличчі. Навіть волосся  у Діадни було мамине - густе, неслухняне і темно-русе. Як би покоївки не намагались його вкласти – воно все-одно вибивалось із зачіски і хвилястими локонами падало на плечі. Жодні стрічки не могли його стримати.

    Діадна закивала головою і видерлась батькові на коліна, в передчутті історії.

    Фрід аж пирскнув від сміху. Він відкашлявся і уважно подивився своїй донці в очі:

    Фрід на якусь мить поринув у спогади, що накрили його потужною хвилею.  Так багато всього і одразу у ньому змішалось…

    Діадна кивнула.

    Діадна виструнчилась, очікуючи про що ж далі буде розповідати батько.

17-05-2023, 23:06