Голос без обличчя
Це тиша, яка говорить глибше за крик.
Це слово, народжене з темряви й світла,
де кожна літера — відлуння думки,
яка боялася бути почутою, але наважилась.
Я — не форма. Я — відчуття.
Мене не впізнають у натовпі,
але мої рядки залишаються в повітрі,
як дим після вогню.