Max_Serdiuk
Max_Serdiuk
Псевдонім не вказаний
Рейтинг:+1
Інформація відсутня.
З палаючого дому між зірок, На землю, всіяну кістками, З міліонами просверлених дірок, Стрибають спалаху короткого заради, І дивляться уверх поглядом скленілим, Обгорілими руками тянуться на слід, У небі, що лишився нерозквітлим, Як хвіст комети, розсіявся і зблід, Лиш маленьку кульку від
Опубліковано: 02 гру. 2021
312 переглядів
Сумно та хворо, Десь скраю душі, Де дно мого моря, Де риби страшні. Де не чути ні звуку, Немає вже неба, Нема там ні духу, Нічого не треба. Падаю вниз, Та болять вже коліна, Вода немов слиз, Туга чорна глина. Єдине сяйво в пітьмі, Що сидить там потвора, Палають очі її, Що горять не зі вчора. Щось
Опубліковано: 25 лис. 2021
358 переглядів
Переглядів: 670
Публікації: 2
Коментарів: 1
Дата реєстрації: 25 листопада 2021 03:05
Останній вхід: 3 грудня 2021 01:24
Місце проживання: Не вказано
Більше від автора: