Nikita
НеЛихоПлюй
Nikita
Рейтинг:0
Проста людина
Ніяк тяжіння, білий простір Очей до ночі не схилить, Ніяк не спинений мундир До ласки діда не вклонить. Він йде, несе, він завірюха, Він холодом тріщить як нюха, Но в мить вітра загнали в край Хмарок поплічників його, Вони мабуть кричать "бувай! І не вертай до нас цього!" А поки гомін,
Опубліковано: 08 лют. 2024
29 переглядів
Гей ти мати, Україно! Чом ти плачеш, ти за сина, Буде в тебе, ще когорта, | І тих знову, бід на чорта.|2 Чом ти стелиш, річкою сльози, Чом тримаєш, ти волосся, Бо як мати, заплакаєш, | Я не зможу, піти маєш. |2 Тиж повідай, мати мила, Чом на мене, розгнівила, Чом ті сльози, лють по коси, | Чом
Опубліковано: 03 лют. 2024
38 переглядів
І не знал той віщун, віщування свого, Що лине його міць, із світу цього. —Тілько знал що біда наступає. Тому відал віщун, кому знання те дать, І прийде той юнак, буде знання благать. —В віщуна сива-вуса благає. Той віщун він навчив, юнака своєго, І кришталі минулого, чтити цього. —І юнак все
Опубліковано: 16 січ. 2024
73 перегляда
Зіронька сяє, серце стучить, Щось у мені до коханой біжить Ой ти кохана, люба моя! Чом голосок твій як солов'я Душу здирає, плоть обглодає, Ти, без рушника, виходь за меня! Зіронька сяє, серце стучить, Щось у коханої в грудях лежить Я би і вийти хотіла до тя! Не хоче та мати і доля твоя Душу
Опубліковано: 15 січ. 2024
81 перегляд
Переглядів: 221
Публікації: 4
Коментарів: 1
Дата реєстрації: 15 січня 2024 00:26
Останній вхід: 27 лютого 2024 07:39
Місце проживання: Україна
Більше від автора: