Кріпак і чорт
Божий пан дарів схотів
Кріпаку мовляв указ:
- Ти у мене всіх жуків
повбивав за один раз!
- Ти від скоту всіх вовків
залякав, думою втряс!..
ти у мене розумніший!
ти у мене найхитріший!
дам тобі завдання се -
ти найди золото, срібло
мені на кашталь лице!
чи болото, див гніздо
бісів, чортів, зло лихе!..
в нагороду за се діло
дам тобі життя вольне!...
Думав кріпак що дістати
Не срібло і не злото
Їх в житті важко впіймати
Тому ж вибрав болото!..
Летить, ходить отримати
По землі і по хмаркам -
До коваля: дуж кувати!
Сил-залізо по справам!
Коваль, молот і гриміти
Так що гори по дибам!
Покінчивши дуж потіти
Меч для його передав
І наш кріпак до болота
Впевнено пошкандибав...
На болоті цар панує
Старий він за всіх чортів
На пиру бісів шанує
Дуже, бо народ любив.
Він там людину куштує
Смачно но гримить йому
Чортеня мале бунтує
Звістку шле ізверху злу!
- Монастир будує ворог
на загибель царствію!..
Довго думав що робить
При лихій годині цій,
Цар мудрує реч держить -
Буде мир но тільки свій!..
Відправляє, посилає
Чорта сильного зломить,
В поєдинку з чоловіком
Честі, дому не втратить!...
Кріпак стоїть, жде чортів
Небо синє і без тучки
Озеро-болото, див -
Йде бугай один без кучки
- Я ламаю чоловіків
і тебе зломлю отут!
зробиш мене ти для ліків
переміг бери у жгут!..
Землю б'є і грім-гримить
Луна чорта так шумить!
- Се мене, хоче зломити?
розірву на два лиця!
лучче тобі з дідом стати
моїм старим битися.
бо грохну тебе я громом
не поможуть деревця!
а дідусь порослий мохом
може чудом спасешся!..
Біс подумав не впертий
Згоду дав за ним пішов
Та в печері відкритий
Дід лежав, чорт підійшов
- Чуєш встань! боротися!
за внука свого життя!
Рев гуде! кігтяги точуть -
Дід трима чорта лоскоче!
Біса лапи втекти хочуть,
Виривається - не мре
І додому топче, йде!..
До царя свого прийшов
Розказать про дідуся
І про лихо що знайшов
Коли став боротися!...
Цар мудрує знову в думі
Важко-тяжко захворів
Хоч болісно все у шумі
Нових він мовляє слів -
Ох бояри в нашім морі
Скінчиться щасливі дні
Бо іде страждання-горя
Ті блукання нам сумні..
По полях та по лісах
Прийдеться шукати я
Загубити котре можем
Позабувши зло-ймення.
Но у мене єсть надія -
Віра в зміїв слух моїх..
Свисте горбе, Братія!
Зуб ти наш лихий на гріх
Будь-здолай ти гордія!...
Кріпак стоїть, жде чортів
Небо синє і без тучки
Озеро-болото, див -
Свистун є один без кучки
- Я свищу на чоловіків
і тебе зломлю отут!
зробиш мене ти для ліків
переміг бери у жгут!..
Земля виє грім-гримить
Луна чорта так шумить!
- Се мене хоче зломити?..
добре добре но в лице
перши починай свистіти
бо як перший, то лопне
очі, лице, все твоє!..
Чорт поча о як свистіти
З дерева поблизу вмить
Всі листи поча летіти
До землі, всю її крить!..
Чоловік стоїть всміхає
Чорту мове грізно так -
А до цього з кош виймає
Тканину - кида кріпак,
- Пов'яжи свої ти очі
бо дуж вилетять охоче!..
Біс подумав не впертий
Згоду дав та пов'язав..
Він мечем тим замахни -
Свиснув - біль і гам і кров!
Чорт уверх та вниз пади,
Не здихає - та не мре!
І додому біжить, йде!..
До царя свого прийшов
Розказати міць свисту
І про лихо що знайшов
Коли кінчили битву!...
Цар мудрує - біль у думі
Він у ліжку занеміг,
Гомін в царствію у шумі -
Чоловік той переміг!..
Та останні сили кладе
Свої Цар наперекір
Є слова - із сили встане
Та промове їх у двір -
Рідні брати, сестри мої!
Пам'ятаю я давно
Як нам Тато з волі злої
Патерицю дав - житло,
Скинув нас у сеє море
Закрив нам оте світло,
Що грізно і жарко коле
Поза наше се дупло..
Дам я тяжку патерицю
На кінець попробувать
Дбайте ви її в зіницю
Зникне вона - помирать!...
Кріпак стоїть, жде чортів
Небо синє і без тучки
Озеро-болото, див -
Бунчук є один без кучки
- Я кидаю чоловіків
і тебе зломлю отут
зробиш мене ти для ліків
переміг бери у жгут!..
Земля пріє грім-гримить
Луна чорта так шумить!
- Се мене хоче зломити?..
добре перший ти кидай!
патериця хай летіти -
починає в дальній край!..
Чорт поча о як кидати
Землю топче - і летить!
Сонце навіть ста сідати,
Помирає, та вродить!..
Біжить біс булаву дати -
Передати кріпаку,
Перед дозволом узяти
Мову грізну льє таку
- Згубиш сю ти патерицю
не врятує чар-криниця!..
Кріпак взяв один кінець
Із землі трохи підняв
Як знаний у пана жнець
Очі в небі затримав..
Чорт гадає - що робить?
Довго ж він отак стоїть!..
Йде часи, година стук! -
Біс до нього і питати
- Чом не кидаєш із рук
у шляхи в небо літати?..
Знаний кріпак то пастух
Очі в небі, гром-казати
- Я жнецем часу піймаю
траву, жуків - убивати!
- Я пастух часу не гаю
вовків любе - залякати!
- Та кріпаком туч шукаю
насмерть вам її кидаю..
Блідий біс! булаву хвать!
Мить у воду він пірнать!
До царя свого прийшов
Розказать як побився
І про план що він пізнав
Коли став кидатися!...
Цар в покої спить у думі
Захистити честь не зміг
Все в палаці не у шумі
Тільки син його сидить.
Плаче стара ця дитина
По батьку у глас шумить
І не знає він упина
Но тут батько говорить -
Сину, сину, заспокойся,
Заспокойся, тож згадай
Кручі, байраки колися
Нам давали битву гай.
За битви сі, дідусь нам
Дім в калюжі хотів дати
Ми ж підняли отой гам!
Почали дуж вимагати -
Добре! щиро! сумно - так!
Він дивився, милувався
І зламався дав сей гак..
Син почув це, подивився
Очі батька ті покриті,
Лоба чмок, у легку мить
Двері тишею - политі,
А батько.. і далі спить...
Кріпак стоїть жде чортів
Небо темне одні тучки
Озеро-болото, див -
Є царевич сам без кучки
- Я хазяїн всіх чортів
І тебе прошу - отут!
краще бити миру слів
чим повторів і облуд..
Землі тихо, грім-гримить
Луна чорта не шумить.
- Згода, лучче говорити!
даєш золота безліч
я ж тебе не буду бити,
назавжди лишу сю річ!..
Погодившись біс сказав
- Дам тобі і срібла, злата
щоб пішов не виганяв,
но куди і скільки надо?..
Чоловік той бриль дістав
Гордо чортові мовляв.
- Щоб кінці були повні
мені ніччю злат послав
а то грім по голові!
щоби в клуні не чекав!..
Кріпак там і почав рити,
Сіном все там заправив
І дірку в брилі чинити
Щоби скарбів уловив!
Чорт поча о як носити
Ллються довго як вода
Скарби його, но летіти
Перестали бо злота
Він очима зміг вглядіти
Що дійшли бриля кінця!...
Кріпак злото дав пану
Пан від бога ласки вняв
І обіцяну - вольну
Нагороду дарував..
Міцний чоловік вольний
Йде далеко сам один
І лантух його златий,
І щасливих тих годин
В нього буде без зупин!
Кінець.
Київ 2024 рік
