Щось якось не так і не те, Та мабуть то винне натхнення... Усі повертають тебе І кажуть, що то не для тебе. Та ми з вами з разу у раз Вертаємось до душі суті. Ми райдуги з кольором часу, Ми творчість у плоті, що скуті. І як би життя не збивало, Ковтаючи нас з головою. Ми знову і знов випливали, Аби просто бути собою. Наша суть - Сьюзен Муз.
pomidorka
Опубліковано: 20 чер. 2021. 23:41
Академику, гроссмейстеру и просто хорошему человеку Владимиру Вигману. — Батюшка, скажи мне честно: Есть ли у души одежда? — Сын мой, это же известно! Или ты такой невежда? У души одежды нету, Ее не было не будет. Ведь душа летит по свету И несет добро всем людям. — Тогда, батюшка, признайся, Кому утром ты проблеял: «Душа, быстро одевайся И проваливай скорее!»? 07.06.2015 г.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 16 вер. 2022. 09:41
Арсению Яценюку "Не по Сеньке шапка" (Народная мудрость). Премьер мог у народа вызвать смех, Но смех сквозь слезы: газ, вся коммуналка... Плати, народ, пусть даже из-под палки! Ведь "кролики - не только ценный мех..." 29.10.2016
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 16 вер. 2022. 09:39
Ірині Насадюк (Некора) Щось Лисиці сумно стало: Дуже зголодніла, Довго від собак тікала, Втратила всі сили. "Ку-ку-рі-ку" раптом чує, Наче сталось диво. Як же смачно галасує Півник той красивий! У кущі вона влетіла, А трохи пізніше, Вся пом ята ще й зомліла, Пищить, наче миша. Самовпевнений, пихатий, Каже Вовк їй слово: - Бачиш, як корисно знати Іноземну мову! 02.02.2014 р.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 14 вер. 2022. 17:09
Президенту Федерації шашок України Анатолію Яценку. Щось Микола той сумує, Аж ніяковіє. Компліменти як почує - Шия червоніє. Дівчина його спитала Про брови та вії: Як вони великі стали? Чим він їх миє? А Микола їй говорить Про дитячих катів: - Тільки щось мені накоять - Плакав я багато. Не витримала Валентина Та давай казати: - Краще б ти, як був дитиной, Більше б ходив сцяти! 03.08.2013 р.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 14 вер. 2022. 17:03
Олександру Прилуцькому Щось Сашко переживає, Шукаючи плями. Слідів крові щось немає, А любить до нестями. Тож говорить він Одарці: - Мила, ти цнотлива? Як би знав, то у запарці Зовсім не спішив би! А Одарка безневинно: - Мені б твої турботи! Був би ти, Сашко, повільним - Я б зняла колготи! 14.07.2013 р.
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 07 вер. 2022. 07:49
Фізкультура - це культура В першу чергу! В другу - ФІЗ! Треба, щоб в мускулатури Менше задирався ніс! Школа - це рідна оселя Для дітей, віршів, пісень. А керує там веселий Пан директор-велетень. Він для школи - батько й мати. Школа - це його дитя, Його доля, його грати... А всіх інших - на сміття! Ось така його структура... Не лунає "Браво!", "Біс!"... Десь поділася культура,
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 14:31
Світлої пам яті Володимира Степанюка, справжнього українця та патриота На тебе ворог лізе нині. Але з давен і навіки З девізом: "Слава Україні!" Йдуть в бій синів твоїх полки. Це чесна, благородна справа. Бійців ти пам ятаєш всіх. І кажуть їм: "Героям слава!", Їм вірять, моляться за них. Ти наймиліша на всім світі. Тож бійтесь, наші вороги! Дніпром поля твої умиті, Жила, живеш
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 14:04
-1- Рашисти-падлюки такі агресивні, Не знають ніколи вони каяття. Тепер економіка в них депресивна, Віднині у них депресивне життя. Приспів Путінським виродкам все відгукнеться. Русофілітики! Смерть ворогам! Хай Маріуполь порве ваше серце, Харків, Чернігів нехай сняться вам! -2- Хіба старший брат?! Ні, ви просто нікчеми, Ви здатні вбивати жінок та дітей. Нічого святого – суцільні проблеми, Бо ви
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 13:57
Слова, слова, слова … Яка же їм ціна, У тиші цій, маскованій, між нами? І гори почуттів описують оті слова Котрі шепочуться коханими устами Слова, слова, слова … а правда де? Чи ж не обман то часом так солодкий, У хвилі цій, котрий з часом мине Залишивши присмак болю пекучий? Не все то золото, що так блищить... Любов чи пристрасть поміж нами? Це серця почуття чи лише хіть – Написано отак поміж
Vlad_Ruslan
Опубліковано: 16 сер. 2022. 21:30
«Засыпай» «Он спал, и он проснулся. Он открыл глаза. И вот, подле его постели стоял чей-то силуэт…» Мэри Шелли «Франкенштейн» «Слушай…». Ты уговариваешь себя, что ты один, что в комнате никого кроме тебя нет, и почти сам начинаешь в это верить, пока не понимаешь, что одной веры в это недостаточно… Шорохи, тени, скрипы, и зловещие силуэты. Если они способны заставить воображение взрослого
Alice
Опубліковано: 09 сер. 2022. 17:36
Леді не личить носити брюки, Розводити ноги під час сидіння. Леді не личить холодність - її муки Не більше, ніж одне співпадіння. Леді повинна прикрити тіло. Витри губи - не будь повією! Леді, навіщо тобі своє діло? То чоловіче... Дім і є мрією. Ти хіба леді? Ти надто товста. Схудни, бо заміж таких не беруть! Боже, ти леді? Худе як з хреста... Їж трохи! Дошки, то вже як вмруть! Йди, леді, в
Asianebesna
Опубліковано: 05 сер. 2022. 10:44
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 12