Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку
Розбите скло вже не склеїти більше. Розбиту любов уже не вернути назад. Ти не просто пішла – ти зрадила з іншим! Тут слів вже не має – один лише мат! Слова усі твої порожні! Не більше. Котрим я не вірю бо в них правди нема! Ще й кажеш тепер, що випадково так вийшло! Й питаєш чому між нами стіна! Гуляти не треба було на право й на ліво, Розводити шмарклі як лиш щось не так! Водити за ніс й брехати так нагло І сміятись під ніс собі, що я дурак. Як бачиш я виріс і зрозумів все: Дешеві обмани, холодні слова. Спочатку ніяк прийняти не міг це. А потім прийшла й розуміння пора. Був час – довіряв! А
Vlad_Ruslan
Опубліковано: 09 лип. 2025 12:32
Нова залупа у пизді запанувала розпочала реформ впровадження швидке : й у дні критичні сперму наче кров вливала хто помирав - не збреше що воно таке . Оргазм між смертю і життям підвісив піхву : чи варто інше якось відчувать нутром ? Дір чорних зір звірів - аж вбік з орбіт все бігло хуй хаотично підминав тираном трон . Без ніг чи рук деруть коханих ветерани Дніпро дарує рев та стогін вздовж і вшир : за сцикунами пси гівно повитирали - сволоту лоно волонтерить запиши . Манди немитої душок - для когось сморід когось шокує до чортів сама манда : мовляв стоячі яйця єблею не зморить бо як робив би
_q_b_d_p_
Опубліковано: 09 лип. 2025 06:52
В очі мої подивись, Бачиш як сяють для тебе вони? Губи шепочуть тобі: "Не журись, Я повернусь навесні". Як навесні журавлі З півдня летять у домівки свої, Так повернусь у обійми твої, Чутно коли солов'їв. В час, коли з яблуні цвіт В твоє віконце легенько стучить, Спів солов'я на зорі зазвучить, Знову скажу: "Привіт!" В очі тобі подивлюсь, Лагідно сяють з любов'ю вони. Знаєш, я лиш за тебе молюсь, Ти дочекайся весни.
Elvira_P
Опубліковано: 28 чер. 2025 08:21
Про небо сьоме надала мені уявлення пивною сьомгою манда твоя зав'ялена . Трофейна пастка : розгулялись яйця Троєю - жіноча слабкість почала кульгати прояви . Вхопив за шию - аж сказилась матки шийкою на вуха внутрішні язик пиздіж підшіптує оргазм нагадує калейдоскоп мозаїки : у рота з заду - от як з бабою базарити . Природу попри хижу бздить пантера мишею гівно зі спермою залупа перемішує : не золотим дощем - алмазним обдристалася . Вершків оральних аби нам обом дісталося ( на нуль ділити - непроста нумерологія ) ковтала літри розсував лизанню ноги я - дев'ятка з шісткою навіки
_q_b_d_p_
Опубліковано: 21 травень. 2025 22:16
Чи то я не я Чи то ти не ти Чи то світ такий Чи то ми такі Або ще не час Або ще не слід Або я німа Або ти глухий
golos_bez_oblucha99
Опубліковано: 16 травень. 2025 22:21
Як я голосно кричу в своїх думках, А на ділі я просто шепочу. Чи то сили в мені вже нема, Чи то страх стискає щоночі. Як я хочу кричать на людей, Що допускають цього божевілля. Серед світу: добра та пісень, Злидні хочуть набитих кишень. І нас знов годують війною, І нас знову годують жалем. І наїстися зло вже не взмозі, Тільки бруд навколо людей. Чи то Бог - таке допустив, Чи то люди якісь нехороші. І я знов у думах кричу, А насправді, я просто шепочу.
golos_bez_oblucha99
Опубліковано: 10 травень. 2025 23:03
Молодшому сержанту Віталію Володимировичу Волчку. *** СОНЕТ *** І До Світлани Н авіщо ти на мене позирала І д ý шу — не забуду! — пронизала?! Не треба! Годі! Нащо завдаєш Такої м ý ки?! Схаменися! Б’єш Мені у серце! А затóго — рвеш! Як можна?! Повернись! Куди пропала?! *** Зізнайся! Ти мене причарувала! Ще й надто! Сон у мéне відібрала! Не пожалієш... Ах! Ти з розуму зведеш! У погребі — голодного! — запреш... Не вирвуся! У пута закуєш! Не вийду... Ні! Якби ж ти випускала... Не прийдеш... Ех! Не вірю! Байдужé Тобі... Нікóли ти не приголубиш! Мене — заприсягну! — колись погубиш! Кохана! Ти
Orpheus
Опубліковано: 01 травень. 2025 06:57
Na świecie jeszcze, lecz już nie dla świata! Adam Mickiewicz, „Dziady”, Upiór . *** У хму́ристому надвечір’ї Саме́ на Вдовин í м узгір’ї Дівча бентежливе стоїть. Внизу тривожні хвилі б’ються І, може, гребнями торкнуться До тіла ніжного за мить. *** Аж ось в обійми холоднаві Щонайлюбішому Варнаві Небога щиро подалась. «Гадав я, що тебе лишився!» «І з цим бодай ти примирився, Бо світла я ще не зреклась. Якщо зі мною прагнеш бути, Пітьм í дозволь мене здобути, А поки я — минуща тлінь». «Тебе не хочу погубляти І милої перетворяти На проклятущу напівтінь». *** Тоді, журливо усміхнувшись І
Orpheus
Опубліковано: 30 кві. 2025 21:16
Серце рветься невгасимою жагою : змій який це медициною б загоїв ? Мов горгулья член завмер на голу Єву сплюнув рот протиотруту недієву . Глузд поглинула пизда твоя космічна назавжди воно хуяк - і якось вийшло : голка дулею дірки латати чорні охопили хвилі океану човник . Крузо ввіз в один кінець круїз на острів вкотре п'ятниця тринадцяте наосліп : високосне кожен раз десятиліття - яйця іклами шукаються де лікті . Невгасимо рветься серце наче целка України вірний син фанат Шевченка в порно вправним олівцем віршує фарби срака свідчить : хуй якби не вмів - не пхав би
_q_b_d_p_
Опубліковано: 29 кві. 2025 19:51
Впав у павутиння - паву роздивлявсь вабило тремтінням пір'я зайвий раз : в пастку упіймався - сам себе завів ставши ласим м'ясом яснам візаві . Скрізь лиха безвихідь : дивом лиш хіба вибратись нізвідки шансів наскрібай . Колесо фортуни почало скрипіть - кволий порятунок не прибув з тих пір . Бавляться тенета мухою цеце - дме у напівмертві вуха вітерцем . Хтось на мушку голці - з вушком ткне чи без а от мій Стокгольм - заручником чудес
_q_b_d_p_
Опубліковано: 17 кві. 2025 20:48
Коли в світлофорах немає струму - на гальма нагальна потреба тиснуть : чи продана цнота продемонструє манди дивовижний окремий присмак ? Коли наречену готують видать - досліджують все мов під мікроскопом : це ти знаєш мила як зможеш - вибач бо ми так губу не туди розкотим . Коли вона сраку а він лиш лиже - мабуть береже хоч аж слина з рота : над рогами чукча повісив лижі - мерзоту сама нажене мерзлота . Коли коло сонячне скоро встане - підніме й мене тебе знов єбати а поки зі снів шлю вірші листами - насмоктуй до праці хуй кострубатий
_q_b_d_p_
Опубліковано: 08 кві. 2025 20:00
Вона не питає, чи в моді сьогодні, Чи в риму вплітається кожне ім’я. Вона розквітне у тиші холодній, І світ осяє, мов сонце, сама. Вона закохає у літери світло, у звуки, що серце, мов струни снують. В обіймах рядків нам буває так тепло, як ніби обійми ці, душу несуть. Поезія — зірка, що в темряві сяє, поезія — серце, що в людях живе.
bielievtsova_alya
Опубліковано: 21 бер. 2025 16:35
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 34