Молодшому сержанту

Віталію Володимировичу Волчку.

***

СОНЕТ

***

І

До Світлани

Навіщо ти на мене позирала

І дýшу — не забуду! — пронизала?!

Не треба! Годі! Нащо завдаєш

Такої мýки?! Схаменися! Б’єш

Мені у серце! А затóго — рвеш!

Як можна?! Повернись! Куди пропала?!

***

Зізнайся! Ти мене причарувала!

Ще й надто! Сон у мéне відібрала!

Не пожалієш... Ах! Ти з розуму зведеш!

У погребі — голодного! — запреш...

Не вирвуся! У пута закуєш!

Не вийду... Ні! Якби ж ти випускала...