Щось якось не так і не те, Та мабуть то винне натхнення... Усі повертають тебе І кажуть, що то не для тебе. Та ми з вами з разу у раз Вертаємось до душі суті. Ми райдуги з кольором часу, Ми творчість у плоті, що скуті. І як би життя не збивало, Ковтаючи нас з головою. Ми знову і знов випливали, Аби просто бути собою. Наша суть - Сьюзен Муз.
pomidorka
Опубліковано: 20 чер. 2021. 23:41
…не можна сказати, що все почалось так. Краще сказати – все продовжилось так. Серпень 2020 Верхнє світло Ігор, як завжди, не вмикає, хоча в приміщенні вже майже ні чорта не видно. Куце помаранчеве світло підфарбовує лише найближчий до вікон простір. Плювати, Ігор прекрасно орієнтується. Ось двері, ось сходи на другий поверх. Стіл із вимкненим телевізором, який і вмикати-то вже не хочеться більше
olex_ostryanin
Опубліковано: 24 чер. 2022. 23:20
Місяць, зворотний бік, секретна база прибульців. — Я вважаю, що іншого засобу немає! — наполягав на своєму старший лаборант Шшшуссс. — Але це обнулить усю нашу роботу за останні двісті тисяч земних років. А то й, страшно сказати, взагалі з самого початку експерименту. — заперечив директор Нгангкуван. — Ви ж бачите до чого все йде, шановний директоре? Ще трохи і через свою агресію вони знищать
omolodetskyi
Опубліковано: 24 чер. 2022. 22:53
Солнце сегодня так ярко скончалось, Уверенным было в бессмертии своем. Далеко так сначала пожар разгорался, В конце оказавшись лишь хрупким стеклом.
tse_ya
Опубліковано: 22 чер. 2022. 13:57
Льова ретельно чистив зуб щіткою. Він дуже хотів, щоб зубна фея подарувала йому найкращий подарунок. А для цього треба мати для неї найкращого зуба! Зуб став дуже чистим та блискучим, але ще й дуже слизьким. Льова трохи не впустив його у раковину. Ото б була трагедія! — Льова, годі вже копирсатися у ванній. Лягай спати! — пролунав голос мами. Льова міцно стиснув зубик у кулачку та пішов до своєї
omolodetskyi
Опубліковано: 21 чер. 2022. 14:09
Павло й досі вагався. — Ти все-таки хочеш звернутися саме до цієї агенції? — спитав він. — Так, звичайно, Альошка сказав вона найкраща в Одесі. — відповіла Поліна не відриваючись від каталогу. Павло скривився, наче надкусив лимон. Альошка йому рішуче не подобався. Колишній однокласник Поліни, він намагався залицятися до неї у старших класах, а потім, отримавши відмову, хоч і не пробував
omolodetskyi
Опубліковано: 17 чер. 2022. 16:46
Олеся доїхала до повороту на Малі Корсунці. Вказівник “Клініка-стартап Save Lives Industry”. Все правильно — їй саме туди. “А вони молодці — зробили нормальну дорогу до села.” — подумала Олеся. Вона полюбляла їздити на своїй старенькій Toyota RAV4 і дуже жаліла свою “ластівку” похилого віку, коли та тарахтіла, ледь не гублячи деталі ходової, на пересічних українських автошляхах. А сільські
omolodetskyi
Опубліковано: 16 чер. 2022. 13:57
На місці неба — стіна із бруду. На місці річки — новинна стрічка, слова, які я за мить забуду. Ковтати стрічки — погана звичка. На місці гір — безкінечне горе. На місці моря — підвальний морок. Здіймає очі звірисько горде, скарби ховає свої за сволок. На місці мови — розгублений погляд, сумний, як дощ над футбольним полем, гравці якого сховались у погреб й сидять наодинці із власним болем. На
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:04
Я чув мовчання древніх королів — приносив вітер. І я волів шукати кольорів in stahlgewittern*. Спочатку все було якесь брудне, брунатне, сіре. І цю межу не кожен перетне без втрати віри. Зелений був. Приглушений такий, ховався наче. Там мені снились пращури й батьки і «плине кача». Був чорний далі, я його носив перед собою, коли на сотні тисяч житмасив ревів від бою. Та якось раз мені ота гроза
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:01
Верховний Імператор рептилоїдів був задоволений. — Отже, ви закінчили фазу зміни клімату Землі до точки неповернення. Молодці. Якщо так, то людство для подальшого нам уже не потрібне. Можете приступати до пункту плану 113.7. — 113.7? — Хшасс почав гарячково гортати план. Тхісс теж напружилася. — Так, пункт, у якому ми плануємо знищити жалюгідних приматів — хижо посміхнувся Верховний Імператор. —
omolodetskyi
Опубліковано: 15 чер. 2022. 11:31
Хвороба мавп’яча Уся наукова спільнота гуділа. ЗМІ верещали у своїх заголовках, трубіли до повного знудження, ввесь світ торочив лише про одне: “Мавпи навчились говорити”, “Мавпи озброїлись щитами й мечами”, “Мавпи пливуть на інший острів”…Ці нісенітниці я читав ще як мені було дванадцять років. Тоді звичайно я був шокований, та за місяць-два цей шок пройшов, що в мене, що в усього суспільства.
Bateau
Опубліковано: 14 чер. 2022. 20:19
Мовчала я, а потім стало сили... Хоч би мовчала... Я сказала все. А потім би пробачень не просила, Зізнавшись правді і собі в лице. В душі ти вже давно гірка й нечиста, А де причина? Це все зранена Любов. Та зараз не бреши, ти - не Пречиста!Така брудна і зла, отруйна ти немов. І то не кров твоя отруйною ставала, Не зупинялась ти, труїла ті слова Сама. Від себе в відображенні тікала, Не ти - не я
05142608
Опубліковано: 13 чер. 2022. 14:25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 16