Світло, сивими стовпами, пробивалось крізь вітражі на вікнах. Нарадча зала опустіла і здавалась такою незвичною після стількох годин розмов. Зараз тут лишився лише він і його думки.… Король Фрід сидів на своєму стільці, обперши чоло широкою долонею. В голові роїлись плани і тривога про те, що гряде. Зараз він здавався ще суворішим, ніж зазвичай: густа, але не велика цупка борода і вуса, майже
Anna_Bloodless
Опубліковано: 17 травень. 2023. 23:06
Тихенько свічка плаче у долонях За тими, що лишився у пітьмі... Відлунням серце гупає у скронях, Як вибухи проклятої війни... Минає ніч. За нею день минає. І непомітно літо вже прийшло. А розум твій і досі відчуває Як лютий холод смикає вікно.... І нескінченна ниточка історій В одне криваве сплуталась кубло... Кубло страху, і відчаю, і болі.... І знову сну неначе й не було.... І зорі бачиш
twiggy
Опубліковано: 16 чер. 2024. 22:34
У темряві шукаю світлячків - Вони мені сьогодні так потрібні! Бо я зі світу сталих диваків, Я кі не розуміють слово "злидні". Сьогодні день непевний, як завжди. На фронті є і успіхи, і втрати.... І серце тьохкає тихесенько: "зажди!.. Ті покидьки усі підуть за ґрати!.." Ми в цьому дні немов би новачки... Вчимося бути, плакати, любити... А в темних вікнах жевріють свічки... Бо
twiggy
Опубліковано: 16 чер. 2024. 22:28
Серед згарища мовчки стоїть. Вдивляється в попіл. Не палає вже. Тільки димить. Розламана навпіл. Порожнеча розтрощених стін, Як збочений натяк. І замащує аж до колін Пилом протяг. Мовчки дивиться, не впізнає. Погляд блукає. Де воно, тихе щастя моє? Як це - немає? І, як дитятко, плаче земля Всиротіла. Час тепер починати з нуля... Україна... 05.05.22
twiggy
Опубліковано: 16 чер. 2024. 22:25
Я вчуся жити посеред руїн... Всміхатися і мріяти безмежно. Я стільки піднімалася з колін, Що в підсумку, і справді - незалежна. Так, іноді мені бракує слів. Тоді малюю або мию посуд. Натомість, досить кольорових снів, В яких мене не зачіпає осуд. Можливо, це дратує й тригерить Когось, хто бачить світ інакше. Та мій літак летить собі. Летить! Бо він - моє. А все що ваше - ваше. 15.06.23
twiggy
Опубліковано: 16 чер. 2024. 22:10
Пролог Земний сосновий ліс оповитий мороком. Рідкісні промені нічного світила пробираються крізь листя, падаючи на траву витонченим малюнком, що розпливається в тіні дерев. Жінка, одягнена в темно-фіолетовий плащ, якийсь час стоїть на місці, прислуховуючись. Погляд підіймається до неба. Там спокійно мерехтить місяць — місцевий нічний-денний супутник, що перші сімдесят дві години простягає
fathernature
Опубліковано: 16 чер. 2024. 10:39
Ерза прокинулась посеред глухої ночі. Як сполохана сиза пташка, вона відкинула ковдру, розкинувши білі крила-рукави своєї нічної сорочки. Темрява у її кімнаті клубочилась, наче кішка в ногах господаря. Густі хмари затягнули небо, не залишивши навіть і натяку на світло. Та погляд жінки був прикутий лише до одного: на полиці, по-під стіною, стояв ряд пустих, маленьких пляшечок, а в одній із них
Anna_Bloodless
Опубліковано: 11 чер. 2024. 12:23
Я - ніхто. Я - людина без мрії. Я - застиглий камінь самотній. Я не маю ні слів, ні надії - Все згубилося десь у безодні. Я - загублена скибочка хлібу, Що розчавлена десь на дорозі. Я - есенція болі і схибу. І нічого зробити не в змозі. Я - ліхтар, що тепер не засвітить, Бо розтрощений вибухом міни. Я - вікно, що ніхто не помітить, Бо його заховали руїни. Я - безкрайній, занедбаний цвинтар, Де
twiggy
Опубліковано: 04 чер. 2024. 16:41
Я сиджу на вершині світів І дивлюся на стомлене небо. Я давно вже байдужа до слів І до іншого виду плацебо... Не шукаю чарівних скарбів І не плекаю марно надію, Що хтось інший знесе ворогів, Поки я свою волю намрію. Я давно не шукаю Клондайк, Що збагатить мене на мільйони. І навряд чи я вийду на страйк - Бо не він звільнить бранців з полону... Я зневірилась в купі ідей. Я не маю вже сил для
twiggy
Опубліковано: 04 чер. 2024. 16:26
Танцює танок Магура, Громом гримить гучно. Злива, як та бандура, Звуками ллє точно. Танцюй, бойова Діва! Кидай блискавичні стріли! Додай вогняного дива, Аби вороги згоріли! Козацька душа розкриє Свою потаємну силу! Водою святою змиє Суміш із крові й пилу! Танцюй, Магура, у хмарах! Бий в грозові літаври! Небо в яскравих сваргах, Хмарні розлило барви! Жовто-блакитним жаром Ворога вдарить Діва! Хай
twiggy
Опубліковано: 04 чер. 2024. 16:13
Проснувшись буденним, сірим ранком, як завжди вмився, заварив кави, одягнув костюм і пішов на роботу. Прийшовши додому прийняв, приготував вечерю, поїв, почистив зуби та ліг спати. Цей день був такий же як і минулий, нічого нового, все той же ранок, все таж робота і все той же сон. Сьогодні мав бути ще один день який не відрізнятиметься від інших. Але щось було не так. Я не міг зрозуміти, що
Little_Elf
Опубліковано: 03 чер. 2024. 02:24
Олександр Бойко. Побачимося. Частина 1. Розділ 1. Незважаючи на ранок, грецьке сонце вже відчутно пригрівало. Аеропорт Елеферіос, з його натовпами і метушнею, слава богу залишився позаду. З м'яким шарудінням відчинилися двері випускаючи в світ нову порцію спраглих вражень туристів, або, може, туристів, що повернулися додому. Аеропорт - вічний пункт руху, безупинного, іноді повільного, а іноді на
Aleksandr
Опубліковано: 02 чер. 2024. 19:52
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 35