Тіні. Вони завжди тут. Невидимі сторожі минулого, що ковзають між зруйнованими будинками, чіпляються за дерева та бур’ян. Тіні стоять на кожній стежці, ніби чекають когось, хто більше ніколи не прийде. Біля кожного подвір’я, кожної хати, що тепер лише спогад, вони застигли, мов пам’ятники минулого життя. Найбільше їх біля кладовища. Могили давно розбиті війною і присипані землею, але все ще зберігають відбитки чиїхось імен. Тут немає голосів, лише шелест вітру, що нашіптує слова, які краще б не чути. Дитячий майданчик застиг, як фотографія, на якій час поставив чорний штамп. Гойдалка рипить
SvitlanaPolova
Опубліковано: 05 лют. 2025 20:14
Волинь, 1918 р. - Ти своє життя ще не прожив, але ж розумний, як потикати старшим, то можеш. - Ні, не можу. - *мені всеодно на тебе, як би я міг це сказати, я би був щасливий, але не більше хвилини, тому, що всеодно жив би з тобою, мені не давали вибір з ким, де і як*. Він швидко вийшов на вулицю, сам він не знав куди йти, що робити. Але відчував, що залишатися тут не може. Скажете, як не можна залишатися в себе в хаті. Якщо вона є, то ці проблеми мізерні, подивись навколо, люди голодують, а тобі не подобається якесь там "неправильне слово". Всі слова твоєї матері правильні, хоч що
karin1ks27
Опубліковано: 04 лют. 2025 17:58
"1933" – Мамо, я так хочу пити... – Будь ласка, потерпи, дитино... – Мамусю, я ще хочу жити. – О ні, дитя, навіщо це ниття?.. – Я хочу їсти... – Я теж, мій любий. Лишилися удвох – самі. І тяжко він підняв сокиру, Відтявши матері пів голови. – Мамусю, вибач... я терплю погано. – Нічого, – шепотів він сам собі, І доїдав останні пальці, Що колись тримали руки ці малі. Та це ж нічого, – думав він щоночі. А вдень, виходячи між людьми, Казав, що мати помирала Від холери чи чуми. "Будь ласка, сину, потерпи..." Ті слова текли по венах, Наче річка з кислоти. "Дитя, не
Giggy56
Опубліковано: 03 лют. 2025 13:35
До чорних дір на білім простирадлі у сьоме небо телескоп встромив : галактик недосліджених спіралі зіркове море почали штормить . На чорний день припас пасивний статус для себе . А допоки біла ніч - сідлаю необ'їжджену пиздатість промацуючи яйцями вільніш . Казися : грай чи дійсно з глузду зовсім гівном кривавим коїтус вінчай благаючи аби єбав і досі для тонусу не сачкував пить чай . Прорвало : попіл лави дав потокам перетворитись на бджолиний мед прилип - лижу вулканний вулик-кокон перегорнув сторінку Архімед . Вхопила міцно важіль-хуй тримати : вертітись почала земля таки ядром крізь
_q_b_d_p_
Опубліковано: 02 лют. 2025 13:29
Ми сиділи, зануривши ступні в гарячий пісок літнього пляжу. На горизонті вже сонливо лягало сонце, і ми вдихали кожну секунду цієї миті. Згадували всі радощі, що сталися з нами. Хтось поруч жбурляв у іншого м’яч, хтось бігав і сміявся, а ми просто сиділи й думали, що могли б зробити завтра. Завтра я б знову прокинулася, намагалася б згадати свій сон, а потім, забивши на все, зварила б найсмачнішу каву, почитала б якусь книжку, а, може, зустрілася б із друзями, обговорила з ними останні новини й від усього серця насміялася. Але завтра не настане. Ми проводжаємо наше останнє сонце, а згодом,
alpyn
Опубліковано: 30 січ. 2025 14:53
Від хуя мого не приховуй манди дикий гонор гріховний щоб він екзорцизму обряди проводить був істинно радим . На стінку чи стелю у піні полізла : тут слід мать терпіння кропити освяченим миром й не бачить в залупі кумира . Аби навернуло до віри - голодні проводимо ігри : вглиб піхви вимірює поштовх сумлінне дотримання посту . Всю мєрзость як чотками паца псалми стали псами єбаться : звіриного імені номер забула людина-феномен . За душу заплачено викуп : створили ребром чоловіку не дар а суцільне прокляття ? Спустіться з Едему і гляньте
_q_b_d_p_
Опубліковано: 29 січ. 2025 01:59
Не відстань більшала між нами єднання розділяв не час а весь любові смак незнаний так незбагненно позначавсь . Не піхву притягало хуєм бо тіл хімічний трус манив . А Той Хто вічно наверху є сказав : " Вона і він - вони " . Інакше це не пояснити : гармонії взірець тонкий хуй зміг би як кому наснитись свідомо охопить думки . Та навіть співпадіння в разі де помилковість сприйняття дає поширитись заразі я радше б пеніса відтяв ніж імовірність припускав би що " ти я - ми " - фуфла міраж . І той хто око б клав на скарб мій дивився б ним останній раз
_q_b_d_p_
Опубліковано: 28 січ. 2025 03:06
1. Коли я зрозуміла, що сплю? Це відчуття прийшло несподівано, наче легкий дотик осіннього вітру. Я сиділа на балконі, загорнувшись у м'який плед, і дозволяла променям заходу сонця пестити моє обличчя. Спокійний, тихий, теплий осінній парк розгортався переді мною, ніби сторінка з книги, де кожна деталь дихає затишком. Я не думала про те, що було колись, що буде потім. У цьому світі був лише теперішній момент — я і ці золотаві кольори, що переливалися між гілками дерев. Здавалося, що навіть час вирішив зупинитися, аби не порушити цієї гармонії. Це негласне правило сну: хоч ти і про щось
alpyn
Опубліковано: 27 січ. 2025 14:05
У вакцинах мікрочіпи. Стали швидше рости діти. Весь рік нам відключали воду, Проводять тести над народом. Вірус сіють літаками, Вночі годують павуками, Скоро нас буде мільярд, Всіх винищують підряд. Трамп відкриє нам кордони, Підніме тестостерони, Розжене усіх незгодних, Буде добре як ніколи. Маск відправить нас на Марс, Придумати ж - ніхто не дасть. Бійся, перед цим репостом, Джо Роган - нинішній апостол. Земля пласка, на місяці ніхто не був, Не бути патріотом взагалі табу. Ти народився зранку; історія брехня, За тими хто не згоден стежать щодня. Все нове лиш повторення старих ідей, Сталіна
Yura_Lekan
Опубліковано: 27 січ. 2025 03:19
Без дозволу пизду звалив і виїб : обоє ніби ми були невинні нікого з нас за це не покарали . Розбився корабель - ростуть корали . Не знаю як тепер тебе єбати . Насильницьки чи встановити бартер : оплачувать мов шльондру за тарифом ? Екватор перейшов - позаду рифи . І сраку перепробував і піхву . Так підозріло в океані тихо : настільки що аж парус висне зайвим . Встать пеніс восьминогом вислизає . Погоди не очікував лихої трусами сам прокляв себе виходить . На попит по сей день впливає вартість : все має добровільно відбуватись
_q_b_d_p_
Опубліковано: 25 січ. 2025 21:22
Немногим долее оборванного взгляда, Твои держу черты и приставляю встык К чужим нарядам, формам и наградам, Лишь от того что по-другому не привык. Ты холодна, тепла или горячна - Не скажет мне никто, и ты молчишь. Одна лишь мысль, что греет, мне приятна, Что ты одна, что ты ни с кем не спишь. Ты трепет, блик, вибрация, смятенье; Ты долгое пронзительное "а". Ты вдохновение мое и огорченье. Как жаль, что это все всего лишь на словах Тебя я не увижу? Все возможно Тебя не зачерпну? Наверное, увы Но все же мне спокойно, тихо, не тревожно, Что мы, уж, как ни есть, не повод для молвы.
pluchek
Опубліковано: 25 січ. 2025 13:27
Колапс Содому дикуни перечекали . Руїн сліди ставали попелом вітрів : на Колізей колись такий був вид шикарний Білл Гейтс іконочки-віконечка відкрив . " Дрочи вночі білет купи - джекпот розігруй ! " - надії іскорка й не думала згасать зигзагом поки бумеранг не кинув зігу після якої глюком рубануло сайт . В анал роз'їбані панікували мізки : куди жить далі ? Зник акаунту прогрес : діджеї втратили обкатані ремікси Едемський сад раптово позабув код-дрес . Мораль єбала головних героїв байки : лисицю зайця вовка і ведмедя теж . Цензуру з автором пора б переєбати та читачів : лиш
_q_b_d_p_
Опубліковано: 24 січ. 2025 02:30
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 50
Про що мова? Пора визнати що сучасна українська література переживає різносторонню кризу. Ситуація складається так, що перспективи для молодих талановитих авторів стають все більш стислими: ринок літератури розкиданий і неконтрольований, авторське середовище надто локалізоване. Сучасна українська
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом
Про серіал "Твін Пікс" я вперше почув ще років чотири тому, коли ознайомлювався з різноманітною психоделічною творчістю. Саме тоді я подивився фільм "Малхолланд Драйв", який окрім нових вражень приніс мені ще й нотку ностальгії за улюбленою грою "GTA San Andreas", яку