Серед білого дня, під час обіднього перериву, П'яниця, як і всі години свого свідомого життя - бухав. Він робив це скрізь, а саме в цей особливий для людства день, дане дійство відбувалось у барі. Це був вже четвертий бар, тому що в трьох попередніх, він випив стільки, що бармени з власної ліні прибирати за ним наслідки, чи то з простого людського жалю, повиганяли його геть. І таким чином, він
Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 20:40
Є світ, у який час від часу тікає або ховається кожна людина впродовж свого життя. І не тільки тікає. Деякі ситуації, моменти, лише у тому світі і переживаються. Назвемо його для зручності "ситуативний світ". Що це? Така собі паралельна реальність, у яку ти приходиш пороздумувати про сенс життя миючись у душі, посумувати, годуючи голубів у парку, послухати сотні улюблених пісень, дивлячись у
Yura_Lekan
Опубліковано: 13 лют. 2019. 22:27
[xfgiven_explicit]18+[/xfgiven_explicit]decLine
Світло хірургічної лампи засліпило мене, як тільки відкрив очі. До речі, розбудив мене сильний біль в районі живота, трохи нижче ребер. У моєї голови стояв молодий медбрат, і спостерігаючи за показами приборів, легко прижимав кисневу маску до мого лиця, яка чомусь не подавала кисень так як потрібно, бо я почав задихатись. Він не звертав на мене уваги, а дихати все таки хотілось і я різко нахилив
DwarfLexi
Опубліковано: 23 бер. 2019. 16:33
[xfgiven_explicit]18+[/xfgiven_explicit]Присмак книги
А знаєш, кожна книга - це історія, яка десь і колись відбулася. І для мене будь-яка книга це як зубна паста. Кожна книга невідома, поки не скуштуєш її. От як ми зазвичай вибираємо зубну пасту? Спочатку на вигляд, потім на запах, а в кінці вже й і на смак. Є зубні пасти, як і книги, що тобі однієї назви хватає щоб зрозуміти, що вона тобі не сподабається. Є такі, що на другому етапі не проходять
DwarfLexi
Опубліковано: 23 бер. 2019. 01:11
[xfgiven_explicit]18+[/xfgiven_explicit]молоді гучні поети
померти у 27 - це найпростіше. розснести собі голову дробовиком, закинутись чим завгодно і стікти кров'ю у брудній ванній готелю. розтринькати усе дане тобі від природи, всі рими і рифи, всю свою глибину та не полізти далі третього десятка. перегоріти. це ж так легко. піти героєм. не зрозуміли. недолюбили. о, яка драма. я дивлюсь на молодих поетів. бачу, як вони кричать, як бунтують. вони
dacyk_
Опубліковано: 10 бер. 2019. 19:55
Від автора до читача. Далі, тебе чекає неоднозначна робота, суперечлива тема, чужа необ’єктивна думка. В це було вкладено немало часу і енергії, тому, можливо, для тебе це стане чимось новим і вартісним. Якщо ти задумуєшся про відсутність необхідності витрачати на це свій час і енергію - дуже ймовірно що ця книга дійсно не для тебе. Автор не намагається заробити на ній, тому вільно почуває себе у
Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 19:33
[xfgiven_explicit]18+[/xfgiven_explicit]Саша і безлюдна сцена
Саша прокинувся на безлюдному острові у повній самотності. Він не пам'ятав, що з ним було вчора і як він тут опинився. І взагалі, мабуть, він нічого не пам'ятав. Звідкісь Саша знав про те що існують такі поняття як “вчора” і “сьогодні”, є такі місця як “безлюдний острів” і цивілізація, але не пам'ятав де він про них дізнався. Саша відчував себе у дуже дивній ситуації, але відкинув в сторону
Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 19:09
[xfgiven_explicit]18+[/xfgiven_explicit]Цивілізований романтик
"... Що є цивілізація? Видатне досягнення еволюції, чи обман? Якщо в посереднього громадянина досить розвиненої держави, іноді виникає бажання назавжди втекти від суспільства в незаймані ліси, чи не є це причиною думати, що цивілізація - не працює?..." Він лежав у ліжку, в маленькій старій квартирі, де на фоні давно поцвілих стін, зношених меблів, і холодних дерев'яних вікон проглядалась порожня
Yura_Lekan
Опубліковано: 13 лют. 2019. 22:36