ЩЕ ВИ ЩЕ ? ВИ ДНО ДНО ?
_q_b_d_p_
Опубліковано: 28 лис. 2022. 00:40
Я зробила іще один ковток. Скоро я помру — я вже була досить п’яна. Я не мислила холодно. Я просто прийняла це як факт. Мене вже нічого не хвилювало і я голосніше включила музику. Я була як зомбі — вже не було жаги виживати. Мені було все одно. Я не хочу жити — це було безглуздо, адже я знала, що не завдам собі шкоди. Я просто не вірила у своє жалюгідне існування. Чому я так довго живу? Треба
Enigma
Опубліковано: 18 жов. 2022. 19:00
«Засыпай» «Он спал, и он проснулся. Он открыл глаза. И вот, подле его постели стоял чей-то силуэт…» Мэри Шелли «Франкенштейн» «Слушай…». Ты уговариваешь себя, что ты один, что в комнате никого кроме тебя нет, и почти сам начинаешь в это верить, пока не понимаешь, что одной веры в это недостаточно… Шорохи, тени, скрипы, и зловещие силуэты. Если они способны заставить воображение взрослого
Alice
Опубліковано: 09 сер. 2022. 17:36
На горищі баби Ганьки запаси їжі перетворювалися на потерть. Мішки з вермішеллю, гречкою та іншою крупою повільно старіли разом із бабкою. Вона мала десять дітей, і натовп онуків. Жодному з них спустити продукти на кухню вона не дозволяла. І навіть коли їстівність продукту зникла, бабця не скасувала недоторканність до темного кута під дахом. Там зберігався порятунок "на чорний день". -
Yemtsova
Опубліковано: 26 лис. 2021. 12:39
я стояв біля кавового автомату і вибирав собі каву. день був наскільки поганий, що я не був упевнений в тому, що на моїй картці є гроші на цю каву, хоча їх ось тільки що прислав батько. я боявся осоромитися біля каси, як це вже бувало не раз. я не знаю, куди могли подітися гроші за ті п'ять хвилин, які я стояв в черзі, але почуття було, що вони якимось містичним чином можуть зникнути, коли я
KolohoydaRoman
Опубліковано: 09 кві. 2021. 20:32
А знаєш, кожна книга - це історія, яка десь і колись відбулася. І для мене будь-яка книга це як зубна паста. Кожна книга невідома, поки не скуштуєш її. От як ми зазвичай вибираємо зубну пасту? Спочатку на вигляд, потім на запах, а в кінці вже й і на смак. Є зубні пасти, як і книги, що тобі однієї назви хватає щоб зрозуміти, що вона тобі не сподабається. Є такі, що на другому етапі не проходять
DwarfLexi
Опубліковано: 23 бер. 2019. 01:11
Саша прокинувся на безлюдному острові у повній самотності. Він не пам'ятав, що з ним було вчора і як він тут опинився. І взагалі, мабуть, він нічого не пам'ятав. Звідкісь Саша знав про те що існують такі поняття як “вчора” і “сьогодні”, є такі місця як “безлюдний острів” і цивілізація, але не пам'ятав де він про них дізнався. Саша відчував себе у дуже дивній ситуації, але відкинув в сторону
Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 19:09
Є світ, у який час від часу тікає або ховається кожна людина впродовж свого життя. І не тільки тікає. Деякі ситуації, моменти, лише у тому світі і переживаються. Назвемо його для зручності "ситуативний світ". Що це? Така собі паралельна реальність, у яку ти приходиш пороздумувати про сенс життя миючись у душі, посумувати, годуючи голубів у парку, послухати сотні улюблених пісень,
Yura_Lekan
Опубліковано: 13 лют. 2019. 22:27