Маскулізм, як альтернатива чоловічого вибору

198 переглядів
0 0
Проблеми гендерного характеру існують стільки ж часу, скільки існує саме поняття статі. Поглиблюючись у вивчення історії даних проблем, можна знайти багато прикладів з кожного покоління, ще від часів коли людство жило у печерах. Що цікаво, основи цих проблем були сформовані якраз у ті часи, шляхом вирішення питань організації сімей, общин, побуту та вигідної і комфортної взаємодії між людьми. Потрібно було вирішувати питання ролі кожного учасника общини, враховуючи як і його можливості, так і потреби. Неважко здогадатись, що статевий фактор займав досить важливе місце у вирішенні цих питань. Грубо кажучи, саме з тих часів і пішли такі поняття як “здобувач”, “годувальница”, “голодні роти”, які зустрічав мабуть кожен член суспільства. І я спеціально не скажу “сучасного суспільства”, адже ці поняття пройшли через кожне покоління.

Частина перша: очевидне і актуальне.

Для введення в історію гендерних проблем, або ж просто гендерних становищ у різні історичні періди, доцільніше буде зробити окрему статтю. Цей матеріал дасть узагальнену картину про сучасний стан речей. І почати хотілось би з очевидного. З фемінізму.
Чому саме з цього? На даний момент, фемінізм є найсильнішим, наймасовішим, та найпоширенішим гендерним рухом у світі. Як явище, фемінізм являє собою сходинку на шляху до матріархального панування (підкреслюю, як явище). Як суспільний рух, він позиціонується як боротьба за жіночі права, гендерну рівність, боротьба проти сексизму, домашнього насилля, утиснення жінок на ринку працевлаштування, і т.д. Взагалі, як суспільних рух таких масштабів, зустрічається чимало цікавих його різновидів. Особисто я зустрічав такі відгалуження фемінізму як “бодіпозитив” (сприйняття власного або чужого жіночого тіла з усіма можливими недоліками або перевагами лише у позитивному ключі), “інтерсекціональний фемінізм” (погляд на проблему сексизму та гендерного утиснення жінок як на пересічну з іншими соціальними проблемами — расизм, гомофобія, трансфобія і т.п.),  “фетфемінізм” (боротьба за визнання привабливості жінок з надмірною вагою, та відмови від переконання що це є їхньою вадою чи проблемою). Звичайно, різновидів існує набагато більше, я назвав лише найцікавіші і найбільш конкретні які зустрілись особисто мені. Щодо різновидів фемінізму як суспільного руху теж краще зробити окрему статтю, а поки що я продовжу підводити до заголовного поняття. Але зараз необхідно пояснити ще про фемінізм як явище, і чому я назвав його сходинкою на шляху до матріархального панування. Як явище, фемінізм може проявлятися не лише у боротьбі “за” чи “проти”. Він може проявлятись як в особистості, у різному віці, ситуативно або закономірно (і не лише у жінок, але і у чоловіків теж), так і в колективі (робочому, сімейному, навчальному). Його проявами в особистості можуть бути окремі звички, погляди цієї людини; наприклад переконання що у громадському транспорті жінка має першочергове право на сидяче місце, або право на безкорисливу обов'язкову допомогу чоловіка, при виникненні у жінки якихось дрібних труднощів, таких як важкі речі у руках, дитяча коляска на східцях і т.п. Не важливо, вважаєте ви такі речі буденною нормою, моральним обов'язком, чи звичайною людяністю. Якщо в ситуації акцент поставлений на жіночу статеву ознаку — це однозначний прояв фемінізму. В колективі  досить схожий принцип, але якщо в питанні особистості ми говорили про звички і погляди, то тут буде доречніше слово “порядки” -  установлені в колективі мовчазні правила, спрямовані на полегшення або покращення існування та функціонування людей у колективі. Хочу уточнити, що такі правила в колективі не є вийнятково феміністичими і можуть існувати не лише щодо жінок, але раз розмова поки що про фемінізм — то в даному випадку,  на полегшення і покращення становища жіночого складу колективу. Наприклад право на малозначне запізнення для жінки у робочому колективі, чи сімейне правило де жінка (матір, дружина, сестра, дочка), має першочергове право на відвідання ванної кімнати. Подібні феміністичні порядки цілком можуть співіснувати і з іншими, які не мають відношення до жінок.
Матріархальне панування — це лідерство жінки у ділянці суспільства. Ці ділянки можуть бути різних масштабів, від сім'ї і власне до світу вцілому. Фемінізм є проявом жіночого его, спрямованим на визнання його як сильної, незалежної індивідуальності жіночої статі. Коли визнання відбувається у повному обсязі, можна вважати що явище фемінізму як набір проявів жіночого его успішно закінчив свою функцію. На його місце стає повноцінна перманентна фемінальна система лідерства — матріархат.  

Частина друга: маскулізм.

Тепер перейдемо до основного питання цієї статті. Маскулізм. Що це, які його прояви у суспільстві і чому зокрема я позиціоную його як альтернативний чоловічий вибір.
Маскулізм являє собою відображення фемінізму, але відповідно з чоловічої сторони і як явище, і як суспільний рух. І все ж, він має деякі відмінності у своїх цілях та подачі. Але про це пізніше. Тож, маскулізм — це рух за повноцінне представлення чоловікам соціальних прав, що також являє собою боротьбу проти дискримінації чоловіків за статевою ознакою. Як явище, маскулізм є сходинкою на шляху до патріархального правління. Проявляється він так само як і фемінізм, в звичках і поглядах окремої особистості, так і в колективі. В першому випадку, це є дотримання власних принципів (виконання обіцянок, дотримання слова, пунктуальність), рішучість та відсутність страху перед відповідальністю, монотонність (здатність зберігати свій характер, риси, рівень емоційності, зовнішність в однаковому стані, іншими словами — не змінюватися); грубошкірість (чоловік важко піддається, або взагалі не підпадає під зовнішні емоційні впливи, зберігає стриманість, спокій).
У колективі маскулізм проявляється у тих же установлених порядках. Прикладом може служити безвідмовна та безсумнівна довіра чоловічому рішенню у тому чи іншому питанні, як в робочому, так і в сімейному колективі; першочергове право на відпочинок, перерву; зняття, а в деяких випадках накладення на себе відповідальності в побутових моментах (готування, прання, прибирання).

Історія.
Поняття з'явилось ще на початку 20го століття, з назвою “маскулінізм” (з лат. Masculinus – чоловічий, скорочений варіант з'явився у 80х роках), і спочатку позиціонувалось як боротьба проти фемінізму, але з часом і оглядом на деякі обставини сформувався як ідеологічний рух. Причинами для цього послужили не лише популяризація і посилення фемінізму, але і такі вагомі фактори як значне поріднення чоловічого населення у звязку із масовою смертністю у війнах, зокрема у Другій світовій, де втрати були найбільш чисельними; висока смертність чоловіків на виробництвах, видобувних, та інших небезпечних для життя та здоров'я роботах; вимушена багаточасова або дистаційна робота від дому, сім'ї. Ці фактори призводили до періодичної або постійної відсутності чоловіка у сім'ї як батька і господаря. Дітей, як хлопчиків так і дівчаток виховували в основному жінки, що не могло не мати відображення у їх подальшому житті. Якщо говорити коротко — такий порядок став нормою, а для деяких ще й істиною, що вихованням повинна займатись матір. Жінка зайняла домінуючу роль у формуванні сім'ї, подальших поколінь, суспільства. І, звичайно, такому порядку речей знайшлись противники. В основі своїй, їх представляють чоловіки виховані жінками, які зрозуміли, що саме таке неповноцінне виховання є причиною певних, часто закономірних труднощів у їхньому житті. В меншій кількості, маскулістами є чоловіки виховані в консервативних патріархальних сім'ях, яких не влаштовує сучасний суспільний гендерний порядок, та проблеми у взаємодії між представниками різного виховання. З ходом розвитку фемінізму, маскулізм розвивався теж, хоч і в набагато менших масштабах. І причини такого слабкого розвитку і популяризації досить очевидні: по-перше, більшість чоловіків вихованих жінками не надають значення гендерному питанню і не бачать у цьому проблем; по-друге, у чоловіків просто не вистачає часу і сил на соціальну боротьбу, в тому числі і маскулістів; по-третє, найменш очевидною проблемою є те, що у маскулізмі інший (на відміну від фемінізму), менш “кричущий” підхід до популяризації і розвитку цього руху. Це зумовлено досить цікавим і суперечливим фактором маскулізму, а саме: чоловік, який прийняв, усвідомив і поклав у свій світогляд ідеологію маскулізму — вже вважає себе повністю реалізованим у цьому питанні, що в свою чергу автоматично звільняє його від постійного її форсування у суспільстві. І остання, найбільш очевидна причина, це те, що чоловіків банально менше у світі, ніж жінок.

Проблеми, питання, та їх порушення.
Ідеологія маскулізму порушує такі питання як: утиснення та обмеження чоловіків у соціальних правах; завищені вимоги і очікування від чоловіків у роботі (наднормові робочі зміни, робота з підвищеним рівнем небезпеки, що супроводжуються недбалим відношенням та відсутністю рівноцінних привілегій); невиправдано байдуже ставлення до чоловіка як особистості, в деяких випадках повне ігнорування його особистісних потреб (відношення до чоловіка виключно як до одиниці суспільства, невизнання його як людини з почуттями, емоціями, думками, ідеями, творчими поривами); мізандрія (ненависть і навмисне приниження чоловіків виключно за статевою ознакою); нав'язані невиправдані обов'язки за статевою ознакою (служба в армії); дискримінація батьківських та сімейних прав чоловіка (обмеження у спілкуванні з дітьми після розлучення, зобов'язання в аліментах, несправедливість поділу майна при розлученні, нерівність прав на всиновлення дитини); недбале ставлення галузі охорони здоров'я до чоловічих проблем (невелика кількість чоловічих консультаційних, оздоровчих центрів для чоловіків, в той час як жіночих подібних існує багато, занижене виділення фінансування на рішення суто чоловічих проблем зі здоров'ям); високий рівень смертності та самогубства серед чоловіків (майже 85% самогубств здійснюються чоловіками); нерівність у покараннях за правопорушення (чоловікам видають більш строгі покарання у судах ніж жінкам при правопорушеннях аналогічної важкості); завищений пенсійний вік; насилля над чоловіками, байдуже ставлення до нього (йдеться як про внутрішньостатеве насилля, так і міжстатеве).
Окрім порушення перерахованих проблем, їх популяризації та спроб створення навколо них резонансу, рух маскулізму має і що запропонувати своїм прибічникам. Усвідомлений маскуліст еталонно володіє таким набором рис як: впевненість у собі; реалізованість як чоловік за статевою ознакою; адекватне розуміння ієрархічної системи суспільства, та своє місце у ній; визнання свого “я”, прагнення до саморозвитку, реалізації власних мрій, ідей, ініціатив; чітке розуміння своїх вимог у виборі пари для створення сім'ї; можливість уникати, ігнорувати, дати відсіч спробі дискримінації в свою сторону.

Частина третя: висновок.

Так все ж, чому дана ідеологія позиціонується у статті як альтернативний чоловічий вибір?
На жаль суспільні проблеми існують насправді, але крім суспільних проблем у чоловіків дуже часто зустрічаються індвивідуальні, особистісні проблеми. Невпевненість, комплекси, невизначеність, розгубленість, тривожність, надмірна безпідставна агресивність. І це лише загальні назви рис, які впливають на безліч конкретних життєвих ситуацій, що може призвести до негативних наслідків для самої людини, його оточення, та їх відносини. І можна витратити дуже багато часу та енергії, щоб пробувати вирішувати ці проблеми загальноприйнятими способами, або навіть не самі проблеми, а вже їх наслідки. Можна тікати від проблем, або старатись їх уникати або не помічати, але це якраз і є вибір. Звичайно, прийняття ідеології маскулізму не є єдиним істинним рішенням усіх чоловічих проблем, але особистий досвід багатьох представників руху закономірно показує одну і ту ж саму історію про хлопчика, вихованого матір'ю/бабусею/мачухою, у якого були проблеми з людьми, з самовизначенням, у відносинах. Вони трішки згладились коли він подорослішав, але корені їх залишились і часто давали про себе знати. До моменту, поки він не натрапив на цю тему. І так як ідеологія зовсім непопулярна, в цій статті я поставив її як ще один можливий варіант вибору життєвої позиції для чоловіка.


Даний матеріал, був створений та викладений для ознайомлення з темою. Матеріали для детальнішого поглиблення знаходяться у відкритому доступі. У маскулістів є свій веб-сайт, з великою кількість обговорень, порад, книг, документальних та художніх фільмів. Тому кого все ж зацікавило — будь ласка, знаходьте, пізнавайте. Кого зацікавили інші конкретні теми, питання, чи поняття на які ви не можете знайти відповіді власноруч — можете звязатися зі мною.

Юра Лекан. 12.10.2017, Маскулізм, як альтернатива чоловічому вибору
Yura_Lekan
Опубліковано: 13 лют. 2019. 22:51
File engine/lazydev/dle_subscribe/index.php not found.
Стаття про маскулізм.
0 відгуків
Відгуків ще нема! Ви можете написати перший відгук до цієї публкації!