Теорія і практика неминучості: Введення

Від автора до читача.


Далі, тебе чекає неоднозначна робота, суперечлива тема, чужа необ’єктивна думка. В це було вкладено немало часу і енергії, тому, можливо, для тебе це стане чимось новим і вартісним. Якщо ти задумуєшся про відсутність необхідності витрачати на це свій час і енергію - дуже ймовірно що ця книга дійсно не для тебе. Автор не намагається заробити на ній, тому вільно почуває себе у її створенні бо керується особистою внутрішньою мотивацією. Робота не створена захопити і втримати чиюсь увагу, розважити чи згладити нудьгу. Якщо тобі все ж цікаво - то приємного читання!



Питання людської свідомості, загадка її призначення, оцінка можливостей та функціональності - цікавили мене з самого малку. Мене дуже здивувало, навіть, шокувало моє перше усвідомлення самого себе. Не пам’ятаю конкретно де я був і що робив, але пам’ятаю що був геть малою дитиною і в один момент раз! “Я є!” Настільки вражаюче відчуття розуміння своєї можливості сприймати світ від першого лиця, бути не своєю мамою чи татом, не тим дядьком чи тіткою з вулиці або телевізора, не кимось із одногрупників з дитсадка, а іншим. Собою. “Я є”. Після цього випадку, жити як інші, жити “нормально” в мене не дуже виходило, бо я спостерігав за іншими людьми як за намальованими, картинками що рухаються і говорять. Я і подумати не міг, що всі ці люди навколо теж мають свідомість, тому що те, що вони робили і говорили було настільки нецікавим, НЕВІДПОВІДНИМ, до тих можливостей які відчував в собі я. Це відчуття схоже на усвідомлення сну, коли ви зрозуміли що спите і розумієте скільки можливостей і свободи ви зараз маєте. Тому маленький хлопчик просто не повірив би в те, що люди використовують ці можливості і свободу саме так. Робота, дім, сім’я, їжа, день, ніч, сон, прогулянки, сварки, смішки, телевізор - все це день за днем одне і теж, порівняно з відносно безтурботним, навстіж відкритим життям цього хлопчика - просто неймовірно жалюгідні та непотрібні заняття і речі, що не варті такої серйозної уваги. 

Тож, тема самоусвідомлення з раннього дитинства стала для мене філософським питанням номер один. 
Звичайно, з часом все почало ставати зрозумілішим, кількість логічних зв’язків у мотивах тих, чи інших людей, до тих, чи інших дій збільшувалась і, врешті, - стало ясно, що кожна людина має свідомість і ніким особливим я не являюсь. Але з моїх роздумів тема нікуди не пропала, спостереження за людьми продовжувались, а можливості і функціонал свідомості дивували і дивують далі.

Проте, окрім ентузіастичної складової, життя з розумінням самосвідомості має також вельми сильний екзистенційний характер. Особливо це відбувається у тому житті, діапазон якості якого можна означити як: від складного, не дуже щасливого, до відверто гіркого та нещасного. При такому варіанті ступінь песимізму у світогляді в супроводі постійних неприємних роздумів, самокопань і аналізів займає значну планку, що заставляє суб’єкта такого існування задаватись питаннями “чи можна це дійсно назвати життям, наскільки воно є виправданим і як жити в ньому далі?” І в конкретному випадку, поняття “неминучість” стало вичерпною відповіддю.


“Ти народишся. Проживеш. І помреш”.


Якщо взяти ці три тези і візуально зігнути їх в коло, а потім замкнути, поняття “неминучість” стане набагато зрозумілішим. Ми неминуче зробимо всі ці речі, у збереженому порядку, раз, за разом. Але це ж далеко не новина, чому це потрібно висловлювати? Можливо і непотрібно. Ні висловлювати, ні тим більше робити з цього філософію, яка між іншим на цю тему вже існує і аж ніяк не одна. 

Дійсно, я не перший хто прийшов до такої теми, з подібними причинами, підходом та висновками, можливо навіть не перший хто дав цьому таку назву. Тоді чому? Бо це принцип неминучого повторення, який я не просто дозволяю собі, а приймаю роль одного з тих, хто повторить. Бо хоча його і можна зрозуміти за день, з іншої сторони відчути у всій його красі той шлях, що сам веде тебе до прийняття цих істин, є досвідом далеко не з легких. В основній роботі “ТіПН”, цей принцип часто буде протягуватись відчутною жилою у різних прикладах. 

То що ж таке “неминучість” в розширеному значенні? В даній роботі, поняття постає як цілий комплекс з поглядів на життя, філософських питань і відповідей на деякі з них, масив доступно сформульованих на історичному досвіді думок і знань, а також практичних порад та рішень. Задача “ТіПН” показати всю багатогранність і різнобарвний спектр неминучості, розповісти історії, вказати на те, що не завжди є помітним, звести поняття до абсолюту, перенести у різні площини сприйняття. Саме тому, робота буде складатись як з повністю творчого, художнього авторського вимислу, так і з прямих роздумів та уявних діалогів з читачем. 



Юра Лекан, осінь 2017

Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 19:33
Ознайомлювальне введення з серією концептуально зв'язаних публікацій під назвою "Теорія і практика неминучості". Серія являє собою твори різних форматів, жанрів, але об'єднаних певним набором спільних рис.
0 відгуків
Відгуків ще нема! Ви можете написати перший відгук до цієї публкації!