Щось якось не так і не те, Та мабуть то винне натхнення... Усі повертають тебе І кажуть, що то не для тебе. Та ми з вами з разу у раз Вертаємось до душі суті. Ми райдуги з кольором часу, Ми творчість у плоті, що скуті. І як би життя не збивало, Ковтаючи нас з головою. Ми знову і знов випливали, Аби просто бути собою. Наша суть - Сьюзен Муз.
pomidorka
Опубліковано: 20 чер. 2021. 23:41
Солнце сегодня так ярко скончалось, Уверенным было в бессмертии своем. Далеко так сначала пожар разгорался, В конце оказавшись лишь хрупким стеклом.
tse_ya
Опубліковано: 22 чер. 2022. 13:57
На місці неба — стіна із бруду. На місці річки — новинна стрічка, слова, які я за мить забуду. Ковтати стрічки — погана звичка. На місці гір — безкінечне горе. На місці моря — підвальний морок. Здіймає очі звірисько горде, скарби ховає свої за сволок. На місці мови — розгублений погляд, сумний, як дощ над футбольним полем, гравці якого сховались у погреб й сидять наодинці із власним болем. На
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:04
Я чув мовчання древніх королів — приносив вітер. І я волів шукати кольорів in stahlgewittern*. Спочатку все було якесь брудне, брунатне, сіре. І цю межу не кожен перетне без втрати віри. Зелений був. Приглушений такий, ховався наче. Там мені снились пращури й батьки і «плине кача». Був чорний далі, я його носив перед собою, коли на сотні тисяч житмасив ревів від бою. Та якось раз мені ота гроза
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:01
Мовчала я, а потім стало сили... Хоч би мовчала... Я сказала все. А потім би пробачень не просила, Зізнавшись правді і собі в лице. В душі ти вже давно гірка й нечиста, А де причина? Це все зранена Любов. Та зараз не бреши, ти - не Пречиста!Така брудна і зла, отруйна ти немов. І то не кров твоя отруйною ставала, Не зупинялась ти, труїла ті слова Сама. Від себе в відображенні тікала, Не ти - не я
05142608
Опубліковано: 13 чер. 2022. 14:25
А потім буде тиша... І буде Перемога Ти будеш зовсім інша, і ти повіриш в Бога. Ти знов будешь молитись, але в груді без страху Дякувати, що вижив, що скинув смерті плаху. А потім буде тиша, і Сонце засіяє І над блакитним небом Веселка ще заграє.
aholovatenko
Опубліковано: 12 чер. 2022. 16:47
*** Твоє біле волосся заплітає руки Разом чекаємо на лихо Верби не відчують наші муки На березі сьогодні тихо На золотий пісок плескочуть хвилі Поки місяць блідий мов барвінок Але все зміниться однієї миті… *** На тому березі зійде вогонь надії За ним проявляться серпанки Пил змахнуть зорі золотії Не яскравіше за попіл цигарки На лівому березі горять чужинці Біля річки… з тобою наодинці *** Ми
NevodovTaras
Опубліковано: 27 травень. 2022. 22:31
*** На годиннику застигла п’ята ранку Над містом зависла паніка Вони з матір’ю стоять на ґанку Дивлячись… як завмерла механіка Наш світ, як золотий годинник На який зазіхають інколи Та циферблату не змалює художник Його не коштує жоден з ідолів Стрілки не скує ремісник Дванадцять годин, наче апостолів *** Але якийсь карлик Полізе по золотий годинник Щоб життя зруйнувати Та дорогоцінний метал
NevodovTaras
Опубліковано: 27 травень. 2022. 21:52
А серце завмирає в тишині, Ховається... Лікується любов'ю. І погляд той горить, немов в вогні Палає пристрастю, жагою та журбою. А руки трусяться, немов у новачка, І голос той хрипить у мікрофони... Сидить дівчина, наче пташечка, І Богу молиться за миті ті до скону.
Asianebesna
Опубліковано: 06 травень. 2022. 14:51
Подолаємо всіх ворогів, Помстимось за сестер і братів, Збережем ми країну від зла Задля миру, любові, добра. Розцвіте наша рідна земля, І луги, і ліси, і поля. Буде небо блакитним ізнов, Запанують добро і любов. Захищаєм країну свою, І батьків, і дітей, і сім'ю. Відпочинемо ми лиш тоді, Коли знищим усіх ворогів. Пам'ятаймо героїв своїх, Нашим дітям розкажем про них. Будуть славні вони у віках,
deu110577
Опубліковано: 23 кві. 2022. 16:03
Моя постель опять пуста сегодня Ты - как наркотик, жду тебя... Ты знаешь, у меня сегодня будет ломка? Ведь нету рядом лишь тебя... Окутал холод и дрожь по телу Ты где-то не со мною, там... Куда то ты умчалась в неизвестность И как же мне найти тебя? Проходят дни, а с ними даже ночи Рассвет встречаю я один. Мне так в душе, совсем не очень Тебя б найти и отпустить... 14.02.2022
alenamelnik300686
Опубліковано: 14 лют. 2022. 13:06
Мне хочется обнять тебя руками Застыть с тобою под луной. Любоваться мне с тобой закатом А ночью раствориться в нежный сон. Поцелуем одарить тебя мне дерзко Взволнованно смотреть тебе в глаза. И счастьем наполнять мне твоё сердце Тебя украсть в страну далёких грёз. И две струны с мелодией созвучно Сыграем нежно, грациозно менуэт. И в той стране вплетутся наши души Сердца найдут любви пылающий
alenamelnik300686
Опубліковано: 09 січ. 2022. 09:22
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10