Твоя любов запекла, як корида: Червоне шмаття і бурхлива кров. Благала німо, мов каріатида, Щоб ти мене в бою не проколов . Аби не ранив в поєдинку з тінню – Непримиренним ворогом своїм – Мою любов, моє терпіння, Мою бездонну глибочінь. Не проливай моїх дощів! Ні краплі Не дам для зрошення твоїх гординь Я через тебе – пташка в клітці затхлій: Боюся волі і боюсь тепер прозрінь.
HromovchukM
Опубліковано: 17 сер. 2023. 18:41
Дала не тому . Не тому що мала була та й ледь тямуща . Дала бо давала слово давати : не примусово сама давала . Давалося доволі мало здавалося . А ким і для чого бралася - так і не розібралася . Замислилась згодом : " Зрештою кому куди й скільки де ж то я ? " І : " Звідки візьметься обраний у рот же ж мать його йобаний колгоспник бодай чи вдівець хоча б якого приваблює блиск в
_q_b_d_p_
Опубліковано: 16 сер. 2023. 18:15
Свічка невтомно бринить язиками вогню Сіль четвергову з мішечку на захист сипну, Звіробій, кропива, часник, ялівець, конюшина, – Й дрібочка чар на додачу до власної сили. Місячну нитку зі срібла в мольфу заплету: Силам землі я подяку за міць принесу, Ще і умиюсь росою живою з криниці – Щоб розгадати усі їх дива й таємниці.
HromovchukM
Опубліковано: 16 сер. 2023. 11:03
А десь буяють дикі вишні. П’яніють бджоли в ароматах Гудуть від них дерева пишні. І гомін на обійстях та у хатах. Так легко на душі і сонячно! Немов весь світ чекає свята. Зростає перший дикий соняшник І сміхом сяють оченята. А десь, нічого й не мінялось. Вже давно. Солону зливу сіре небо віджило. Та в пам’ятях старих відлуння майорять Тих днів гірких, що їх не хочеться згадать. І дивлячись із
HromovchukM
Опубліковано: 14 сер. 2023. 15:25
Критичні дні критичні місяці роки десятиліттями критичні замішували кров на молоці - вампірові напій енергетичний . Злетілись кажани . Ввійшовши в смак затіпали очима крижаними . Дієта є для кожного м'ясна : вони на ній а сонечко - за ними . Шарахнулись худющі і товсті відчувши ледь по власній шкірі промінь . Кому не вийшло заховатися в тінь той не застав ротацію на троні . " При владі кров
_q_b_d_p_
Опубліковано: 13 сер. 2023. 14:10
Світ завмер сутужно: Світ спостерігає. Подихи напружені … Спокою немає. Плівки із новин Демонів хвостами В’ються навздогін Шпальтами й вустами. Струни вже тріщать І нутро мандражить: «Годі вже нещасть, Досить з мене вражень». Історичність днів Хай горить у пеклі Той, хто не зомлів – Бореться запекло. Світ боїться знов, Так уже бувало, Знов вогонь і кров І страшна навала.
HromovchukM
Опубліковано: 10 сер. 2023. 12:28
За вікнами знову сумний листопад, Та він не зігріє роз’ятрену душу. Не листя багряне – ракети летять – Їх відблиск у кожній кривавій калюжі. І спогадів теплих беззахисний шал Ледь жевріє серед домівок потрощених. Для тих, хто війни чорну пащу пізнав, Нічого не буде від дому дорожчого. Навшпиньках душа серед темних руїн У вікна сліпі зазирає тихенько. Отут були пам’ятки з різних країн, Отут у
HromovchukM
Опубліковано: 10 сер. 2023. 01:04
На небокраї розпласталось полотно, Змішало кольори під покривом туману. Тонка вуаль осіла на Дніпро, Накрила ліс цупким жупаном. Прадавні пагорби розкинулись рядном, Трипіллям дише обрій непохитний. Пряде історію живим веретеном Дух долі праведний, жовто-блакитний.
HromovchukM
Опубліковано: 10 сер. 2023. 01:03
Безмежжя поля. Оком схопиш виднокіл. Тужавий степ замовк нагрітий спекою Сіріє стежка, розкладаючи проділ Пахучих кіс зерна, поквітчаних смереками. Земля пашить, неначе промовля: «Тримайся доню, у душі немає скону Як Богом дана хліборобові рілля, То Богом дана буде бронь для оборони!» Віки родила і родитиме в віках Правічну пам’ять і прадавню мудру силу На в’язах хрусне голова у зайди так Як
HromovchukM
Опубліковано: 10 сер. 2023. 01:02
Там де зараз лежить асфальт По дорозі старій, і не з криці, Проїжджав славнозвісний Скальд На своїй золотій колісниці. Дарував він людям таланти. Виявлав митців і музик, Хто майстерно вправлявся би в танці, Поки хист до навчання не зник. А Земля і прихильна, й родюча За дітей, що зродились на ній Дивувала. І пишний, бундючний Годувала кортеж дорогий. Та дорогу покрили асфальтом, І талант закопали
HromovchukM
Опубліковано: 10 сер. 2023. 01:00
Мокрі ноги, мокра я і насправді трохи сумно, бо тільки мама назива моє ім'я звісно не без винятків, вона не одна, але то все ілюзія й примара, яка не коштує і гроша. Де ті самі клішовані "він" і "вона", "вона" та "вона" та будь-хто, лише б "вона" не сама... __ Пройшло пів року, знов я тут Пишу про втрачену потугу знайти тепло в чужому тілі, хіба
Art_Brut
Опубліковано: 27 лип. 2023. 22:20
Кохання моє... Луїза Медхен, Кітікет Сяйво прозорих очей розкинулось кімнатою. Спалах нових зустрічей покрився тінню густою. Мовби багато рідних людей, але кімната здається пустою. За вікном гроза та дощ, Я сиджу вдома одна, та думаю про тебе. Очі горять стрічкою сріблястою, що прикрасила втому. Я брала біле полотно, Для нас обох. Та картина віднілась розмитою, хотілось лиш залишитись одному.
vitshymin
Опубліковано: 15 лип. 2023. 14:17
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 17