Світлої пам яті Володимира Степанюка, справжнього українця та патриота На тебе ворог лізе нині. Але з давен і навіки З девізом: "Слава Україні!" Йдуть в бій синів твоїх полки. Це чесна, благородна справа. Бійців ти пам ятаєш всіх. І кажуть їм: "Героям слава!", Їм вірять, моляться за них. Ти наймиліша на всім світі. Тож бійтесь, наші вороги! Дніпром поля твої умиті, Жила, живеш
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 14:04
-1- Рашисти-падлюки такі агресивні, Не знають ніколи вони каяття. Тепер економіка в них депресивна, Віднині у них депресивне життя. Приспів Путінським виродкам все відгукнеться. Русофілітики! Смерть ворогам! Хай Маріуполь порве ваше серце, Харків, Чернігів нехай сняться вам! -2- Хіба старший брат?! Ні, ви просто нікчеми, Ви здатні вбивати жінок та дітей. Нічого святого – суцільні проблеми, Бо ви
Roman_Kotlyar
Опубліковано: 06 вер. 2022. 13:57
Увага! Нецензурна лексика. Не рекомендовано дітям. ПАНІВНА ВИСОТА кіносценарій Роман Магрук Умань, Україна [email protected] НАТ. ШИНОМОНТАЖ – ДЕНЬ Сухий безсніжний зимовий день. Двір старої будівлі з вивіскою «Шиномонтаж». Гідравлічні домкрати, стос старих шин, старе крісло під невісом. В двір в’їзджає бордовий «Пежо-308», за кермом якого дівчина в бордовому ж пуховику – ВІКА (20). З
pluchek
Опубліковано: 15 сер. 2022. 21:27
…не можна сказати, що все почалось так. Краще сказати – все продовжилось так. Серпень 2020 Верхнє світло Ігор, як завжди, не вмикає, хоча в приміщенні вже майже ні чорта не видно. Куце помаранчеве світло підфарбовує лише найближчий до вікон простір. Плювати, Ігор прекрасно орієнтується. Ось двері, ось сходи на другий поверх. Стіл із вимкненим телевізором, який і вмикати-то вже не хочеться більше
olex_ostryanin
Опубліковано: 24 чер. 2022. 23:20
На місці неба — стіна із бруду. На місці річки — новинна стрічка, слова, які я за мить забуду. Ковтати стрічки — погана звичка. На місці гір — безкінечне горе. На місці моря — підвальний морок. Здіймає очі звірисько горде, скарби ховає свої за сволок. На місці мови — розгублений погляд, сумний, як дощ над футбольним полем, гравці якого сховались у погреб й сидять наодинці із власним болем. На
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:04
Я чув мовчання древніх королів — приносив вітер. І я волів шукати кольорів in stahlgewittern*. Спочатку все було якесь брудне, брунатне, сіре. І цю межу не кожен перетне без втрати віри. Зелений був. Приглушений такий, ховався наче. Там мені снились пращури й батьки і «плине кача». Був чорний далі, я його носив перед собою, коли на сотні тисяч житмасив ревів від бою. Та якось раз мені ота гроза
aPadalkin
Опубліковано: 15 чер. 2022. 18:01
*** Твоє біле волосся заплітає руки Разом чекаємо на лихо Верби не відчують наші муки На березі сьогодні тихо На золотий пісок плескочуть хвилі Поки місяць блідий, мов барвінок Але все зміниться однієї миті… На тому березі зійде вогонь надії За ним проявляться серпанки Пил змахнуть зорі золотії Не яскравіше за попіл цигарки На лівому березі горять чужинці Біля річки… з тобою наодинці Ми обоє
NevodovTaras
Опубліковано: 27 травень. 2022. 22:31
*** На годиннику застигла п’ята ранку Над містом зависла паніка Вони з матір’ю стоять на ґанку Дивлячись… як завмерла механіка Наш світ, мов золотий годинник На який зазіхають інколи Та циферблату не змалює художник Його не коштує жоден з ідолів Стрілки не скує ремісник Дванадцять годин, наче апостолів Але якийсь карлик Полізе по золотий годинник Щоб життя зруйнувати Та дорогоцінний метал
NevodovTaras
Опубліковано: 27 травень. 2022. 21:52
Він сидів на своєму посту та дивився у небо, затягнуте хмарами. Воно було абсолютно чорним – ні зірок, ні тужливого місяця. Непроглядна, суцільна темрява, яка ніби мовчки засуджувала це кровопролиття. Адже така жорстокість – це неприродньо, неправильно, дико навіть для матінки природи. Солдат був занурений у думки, але це не відміняло його уважності. Ба, навпаки, мотивувало до роботи, стримувало
Asianebesna
Опубліковано: 06 травень. 2022. 14:53
©, Лореін Владислава, 2021 Лише у снах “Мабуть, вже досить”, - з байдужістю подумав Олег, розглядаючи міцну яскраво-бурштинову рідину в склянці. Віскі в чистому вигляді — найкращі ліки проти всього. І він, здається, вже достатньо «підлікувався». Усміхнувся, зиркнувши на дівчину праворуч від себе в чорній мерехтливій сукні. Вона також шукала забуття його способом і вже втретє грізно вимагала в
nataliavishnevska
Опубліковано: 17 травень. 2021. 13:12
Запахло ковбасками, галас різдвяного ярмарку ставав все ближчим і приємнішим. Молодий патлатий чоловік підняв трохи голову і примруживши очі глянув в мереживо різнобарвного свята крізь легку завісу снігових метеликів. Обличчя пом’якшало, на душі стало трохи тепліше, сум відступив трохи глибше до грудей. „Скільки в минулому році кухлик глінтвейну коштував?” – рука автоматично промацала кишеню
PYD1978
Опубліковано: 06 лис. 2020. 15:33