Маленька синичка, від вибуху хвилі,
На землю упала й зламала крило,
Так болю багато тепер в Україні,
Її не помітить, напевне, ніхто.
І злякана пташка у небо дивилась,
Б'ючи по землі уцілілим крилом,
Втомившись, заплющила очі, та й сіла,
Аж раптом її огорнуло тепло.
То йшов місциною тією страшною
Солдат молоденький, із лав ЗСУ,
І вгледів синичку, і взяв у долоні,
Й надія з'явилася в пташини — не вмру.
День воїнів кожен — змагання зі смертю,
Та крихітку всі берегли, як могли,
При першій нагоді у місце, де тихо
Її волонтерам вони віддали.
Маленька синичка, від вибуху хвилі,
На землю упала й зламала крило,
Хоч болю багато тепер в Україні,
Ми — люди, про це не забув тут ніхто.
2.01.2024
©Юлія Дмитренко -Деспоташвілі #вірщі #поезія #українськкпоезія #сучаснапоезія #юліядмитренкодеспоташвілі
