Змій ... Щебетання птахів лунало звідусіль ... в повітрі вітав ароматом екзотичних квітів. Вітер шумів, граючи з листям на деревах ... Крізь кромку дерев пробивалися сонячні промені, створюючи відчуття невагомості і нереальності цього місця ... Раптом почувся дзвінкий сміх. Срібним дзвіночком він розсипався в повітрі ... Змій підняв голову і буквально ввесь перетворився на слух ... скільки він
Angelface
Опубліковано: 23 вер. 2021. 17:36
Я милуюся тобою здалеку ... ти така мила і ніжна, тремтлива лань, що випадково забрела на мою територію. Твоя посмішка немов промінчик сонячного світла в цьому страшному і похмурому місці. Ти справжній скарб. Ти будеш моєю. Я машинально проковтнув слину і облизав ікла. Посмішка майнула на моєму обличчі. Я окинув поглядом оточуючих - ніхто нічого не помітив !? Відмінно ... на моєму обличчі знову
Angelface
Опубліковано: 01 вер. 2021. 16:34
СЛАВКА (Візит в ГУЛАГ) «Хто визволиться сам, той буде вільний» Леся Українка Метушливі крони яблунь розніжено вбирали м’яке вересневе сонце. Потрушуючи на вітрі листям, втрамбовуючи проміння. Частина світла осипалась з гілля та падала на густу траву. Зелені пасма жадібно тяглись догори, вихоплюючи один поперед одного розпорошений пил тепла. Хлопчики безжально м’яли ворс зеленого килиму,
Leonidld
Опубліковано: 07 чер. 2021. 17:13
ПЕТЛЯ ТОНІ Я акуратно зняв слухавку і повільно набрав номер. Гудок, другий… Пролунало сонне жіноче «алло». Ать! Не встиг покласти слухавку. Сонне «алло» пролунало вдруге. Я затамував подих. Ну, спробував затамувати. Натомість почав схвильовано сопіти. Опануйся! Останнє «алло» – дещо здивоване, дещо роздратоване – і короткі гудки. Провал! Я мав покласти слухавку одразу. Так щоб на телефоні
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:09
МАКС УРД … - Як часто обнімає тебе вітчим? - Я його так не називаю, – Катя не приховувала огиди до розмови. Дивилась то собі на коліна, то на чисту стіну праворуч. - А як ти його називаєш? - Батя, Макс, Максим. Частіше тато, – огидний кабінет, огидні цьотки, огидні запитання. – Я вже казала тамтій тьоті. - То як щодо обіймів? - Кожен день! Після смерті мами – кожен день. Катя втомилась від цих
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:07
МАВКИ. ЗАКОЛОТ. Елліна поплескала його по щоці, хлопець замружився, потрусив головою і відкрив одне око. Погладила бідолаху. Молодик ледь тримався на ногах, доводилось однією рукою притискати його до стіни, аби не з’їхав додолу. То як тебе звати? – Похилила на бік голову Еллі, по-дитячому витягаючи в трубочку губки і пильно вглядаючись юнаку в очі. Денис, ик. – Гикнув юний бог і видихнув тяжким,
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:05
ГУСАРКА СОФ'Я Я втиснув кульку в носику краника і повз неї видобулось кілька жалюгідних крапель. Цього було явно недостатньо, аби змити мильну піну з рук. Я оглянув вагонний сортир – жодних ознак рушника і паперу. Витер руки об стегна, щільно встромлені в лосини. Поглянув в запльоване дзеркало. З нього на мене споглядав красень. Чорнявий, кучерявий. З гострим поглядом карих очей і хвацько
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 20:00
СІРИЙ І ХАРКІВСЬКИЙ 11:30 ННННҐҐҐҐ. Сука! Як же, бля, болить голова. Я засовгався на мокрому матраці. Ясно! З цим вже ясно. Мокрі труси неприємно липли до тіла. Плутаючись ногами і руками в одіялі, я нарешті скинув його і затовк в кут ногою. Сів, скинувши ноги. Матрац чвакнув. Я обняв голову руками, затис вуха. Накривала хвиля розпачу і стиду. Бля! Бля! Бля! Нннґґґґ! СУКА!!! Ніздрі розширились і
Leonidld
Опубліковано: 20 травень. 2021. 19:47
©, Лореін Владислава, 2021 Лише у снах “Мабуть, вже досить”, - з байдужістю подумав Олег, розглядаючи міцну яскраво-бурштинову рідину в склянці. Віскі в чистому вигляді — найкращі ліки проти всього. І він, здається, вже достатньо «підлікувався». Усміхнувся, зиркнувши на дівчину праворуч від себе в чорній мерехтливій сукні. Вона також шукала забуття його способом і вже втретє грізно вимагала в
nataliavishnevska
Опубліковано: 17 травень. 2021. 13:12