Чотири нулі чи ночі дванадцять годин : добу проживав мов вічність без тебе один . В Чорнобильській зоні бродить Пржевальського кінь щоб атом знешкодивсь сам - знадобляться роки . Рулетка російська - адреналіну фонтан та крапка м'ясиста нашим галімим понтам : зривайте джекпот - завжди казино виграє . Якби не фортуна - вдумайтесь: хто ви бля є ? Молімося Богу : нахуй мать ризик такий ? Став енергоблок гніздом дивовижних птахів . Впіймали за яйця сталкера : " Ось паразит " . Зеро знов чотири випаде поспіль рази ?

Якби був вибір з варіантів ти чи інша - ставати кращою могла би за скількох свої жіночності секрети причаївши м'ячів в пінг-понг аби не розмочив Кінг-Конг ? Якби мені якісь здавалися за тебе у чомусь кращими природньо цікавіше твоїх магнітно-грізних сонячних затемнень - я б їх єбав а не тобі ридав цей вірш . Як довбойоб фундамент рим складаю множу пишу вовтужусь мов літературний негр і хоч убий - робить по-іншому не можу : дефібрилюй упав-молю рятуй мене ! Все ж досі сумнів щодо того маєш певний : неважко м'яко вухам локшину стелить а тут усі тримать уміють за лошпенів чим ревізорам

Ким всі ми будем в самому кінці після воєнного стану ? Біль не проходить та зуби бійці стиснули - й переростають . Серця зупинка : відірваний тромб згусток кільцево-кінцевий . Скільки проспиться як дід Дональд Трамп з вуст дасть малята оце вам ? Кім тілом тисне на кнопку Чен Ин - вже переконувать пізно . " Він таки і начинив і вчинив " - дивом доводиться визнать . Всі визнають . Отже я визнаю хай запізнілим і мляво : гніт яким душу ти раниш мою світ навіть не уявляє . Ким всі ми будем в самому кінці світу кінці у самому ? Хтось прийме мітку на лобі й руці Бог - чує крок босоногий

На воді ледь тримається човен : для чого розхитувать ? Про подій тебе хиби хіба я почав би розпитувать ? Хай хвилинне химерне нахлине просте запитатися : буде треба повідать - сама щиро скажеш і так усе . У думках не дай Боже чи прямо засуджувать поглядом там де листя опало з дерев - без опалення холодно . Наче здобич хижак до весни протриматися силиться й мій поволі зникає непевний запас агресивності . Хто маршрут подолав лабіринтами серця дівочого той чого воно хоче спромігся доперти і от чого : бо живим пощасливило вийти при глузді здоровому оминуть Самим Богом свідомо в пизду недороблене

Вина на нас обох одна однакова - реальний свідок Бог : хто ж знав ( хто б дякував ? ) ? Вина на нас одна . Одна-однісінька і нам її до дна мов гнаним грішникам