Мовчиш? Поема в чотирьох актах І коли опаде завіса, і розсиплеться світ із ролей - ти залишишся сам перед безоднею. І тоді вже не треба буде грати. І. Янголи Янголи, небесні творіння. Полають та падають до пекла. Летить в них коміння З людського гнійного жерла. Рвуть свої пір’я, мажуть смолою, Щоб стати над домом грозою. І криком розріжуть безмов’я нічне, І громом озвуться у серці гниле. З очей їх - не світло, а попіл і тінь, І падає з неба забута святинь. Колись їх молили, тепер їх клянуть, Бо правду несуть - і за це їх жбурнуть. Та буря зростає у чорній імлі, І кари не втримають більше
m.void
Опубліковано: 2 квітня 2026, 09:42
Не припинять благала Бога ніби а може я для тебе Ним і був : невинно чистій як не стати міг би ? Хай розпинають хуй : воскрес й єбу воістину . Пасхалки затріщали : втопився мов апостол у пизді . З такими взявся жартувать речами - в євангельну вагіну запис дій не на одних словах веду і вводжу . Диван дивами освятив всіма : попутав чорт - його помилуй Боже хто за моє блаженство більше б мав ? Спокути хресний біль вірян рятує - до раю двері створені для душ та іншу переслідую мету я : чекай пришестям знов - не обійду ж
_q_b_d_p_
Опубліковано: 14 березня 2025, 21:34
Чи є Ти, Боже В моєму світі? Чи можу покликати Тебе? Чи справді не спиш Ти в своєму граніті Небесних дверей? Що робиш Ти, коли Україна вмирає Горить-палає вогнем? Чому не поможеш Адамовим дітям У світі нещастя й проблем? Але ж помагаєш: багато добра Люди тут відчувають Любов, що охоплює твоє життя Якщо справді цього забажаєш. Любов безумовна, до всього живого Багато див у кожній секунді Цього життя загадкового. Мені чомусь так важко розпізнати Коли це - Ти, А коли просто співпадіння. Твої діяння мені ніколи не збагнути Як і дивні сновидіння. Я загорну свої сумніви в мішок Кину далеко від себе
mriynytsa
Опубліковано: 10 березня 2025, 03:18
Чотири нулі чи двічі дванадцять годин : добу проживав мов вічність без тебе один . В Чорнобильській зоні бродить Пржевальського кінь щоб атом знешкодивсь сам - знадобляться роки . Рулетка російська - адреналіну фонтан та крапка м’ясиста нашим галімим понтам : зривайте джекпот - завжди казино виграє . Якби не фортуна - вдумайтесь : хто ви бля є ? Молімося Богу : нахуй мать ризик такий ? Став енергоблок гніздом дивовижних птахів . Впіймали за яйця сталкера : " Ось паразит " . Зеро знов чотири випаде поспіль рази ?
_q_b_d_p_
Опубліковано: 22 січня 2025, 02:52
Якби був вибір з варіантів ти чи інша - ставати кращою могла би за скількох свої жіночності секрети причаївши м'ячів в пінг-понг аби не розмочив Кінг-Конг ? Якби мені якісь здавалися за тебе у чомусь кращими природньо цікавіш твоїх магнітно-грізних сонячних затемнень - я б їх єбав а не тобі ридав цей вірш . Як довбойоб фундамент рим складаю множу пишу вовтужусь мов літературний негр і хоч убий - робить по-іншому не можу : дефібрилюй упав-молю рятуй мене ! Все ж досі сумнів щодо того маєш певний : неважко м'яко вухам локшину стелить а тут усі тримать уміють за лошпенів чим ревізорам
_q_b_d_p_
Опубліковано: 2 листопада 2024, 01:16
Ким всі ми будем в самому кінці після воєнного стану ? Біль не проходить та зуби бійці стиснули - й переростають . Серця зупинка : відірваний тромб згусток кільцево-кінцевий . Скільки проспиться як дід Дональд Трамп з вуст дасть малята оце вам ? Кім тілом тисне на кнопку Чен Ин - вже переконувать пізно . " Він таки і начинив і вчинив " - дивом доводиться визнать . Всі визнають . Отже я визнаю хай запізнілим і мляво : гніт яким душу ти раниш мою світ навіть не уявляє . Ким всі ми будем в самому кінці світу кінці у самому ? Хтось прийме мітку на лобі й руці Бог - чує крок босоногий
_q_b_d_p_
Опубліковано: 21 липня 2024, 02:12
На воді ледь тримається човен : чого ще розхитувать ? Про подій тебе хиби хіба я почав би розпитувать ? Хай хвилинне химерне нахлине просте запитатися : буде треба повідать - сама щиро скажеш і так усе . У думках не дай Боже чи прямо засуджувать поглядом там де листя опало з дерев - без опалення холодно . Наче здобич хижак до весни протриматися силиться й мій поволі зникає непевний запас агресивності . Хто маршрут подолав лабіринтами серця дівочого той чого воно хоче спромігся доперти і от чого : бо живим пощасливило вийти при глузді здоровому оминуть Самим Богом свідомо в пизду недороблене .
_q_b_d_p_
Опубліковано: 5 липня 2024, 20:05
Вина на нас обох одна однакова - реальний свідок Бог : хто ж знав ( хто б дякував ? ) ? Вина на нас одна . Одна-однісінька і нам її до дна мов гнаним грішникам
_q_b_d_p_
Опубліковано: 21 серпня 2023, 23:22