Ритми якими творитиму краще зміг передать заповітами пращур : яблуко падає - дерево поруч п'яну майстерність нічим не запореш . Пори впрівають а пори минають : фора фартова оформлює навик забавку часом відверте дуріння вміло шліфує шедевру до рівня . Автор як критик - нарцис або цинік : варто боятись чи якість оцінять ? Знов розшматують титана печінку - роги обломлять биком на ганчірку ? Музі коханій мов матері щиро серце вмістити подяку рішило : справді натхненниця все увібрала - свідчить незмінно щасливе єбало

Індіанець втратив нюх - втратить скальп . Цензор сцяв таку хуйню пропускать . Море квітами віршів ніби є та пизду розворушить не дає найнебесніше з Господніх творінь : глузд загублено в безодні твоїй мозок звів від мозолів сраний зад аби яйця псом знов ліг став лизать . Індіанець втратив скальп - втратить честь . Критик автора зашкварив пече . А я йогом зміг пизду заклинать збігом йобаних безглуздих принад . І вона мені отрути тепер відливає кожен крихітний перл : розгадати треба вміти секрет - оттоді з бабами миттю все пре . Індіанець втратив честь - втратив сенс . У могилу автор іскру несе