Частина 1. Вступ. Щось міняємо. *** Втомлений погляд в нікуди застив на білих стінах кабінету, монотонний стукіт клавіатур на фоні створював приглушений гул. Високий, темноволосий, з контрастними до його волосся, голубими очима, вдягнений у легку лляну сорочку з темними джинсами, Арсен, занурений у виправлення чергового замовлення, мимоволі згадав слова Серьожі: "Ти ж молодий ще, Арс! Жити

Я за літо не бачив жодної зірки, З тих, що падають в темних нічних небесах. Так сумно мені від цього, так гірко, Бо це літо минає й не повернеш назад. Я знаю про зорі і небо достатньо. І знаю, що падають це - не зірки. Забув лиш коли я це бачив востаннє, А от з першого разу минули роки. Минули роки, навіть десятиліття: З тих пір як я вперше це бачив вживу Серпневої ночі далекого літа.. Відтоді