Анонімний оповідач проживає на території країни K, у якій було віднедавна запроваджено тоталітарний режим. У країні проводилися масові протести, на яких громадяни намагалися довести уряду те, що вони мають право на певну дію. Вони були проігноровані. Анонімний оповідач - людина, яка спочатку була в лавах поліції, але пізніше покинула їх. Минуло двадцять п'ять років, і анонімний оповідач вирішив записати на диктофон свою версію того, що відбувається в країні до введення тоталітарного режиму, назвавши їх "Аудіозаписи з майбутнього". Люди від свого незнання самі заточили себе в

Павло й досі вагався. — Ти все-таки хочеш звернутися саме до цієї агенції? — спитав він. — Так, звичайно, Альошка сказав вона найкраща в Одесі. — відповіла Поліна не відриваючись від каталогу. Павло скривився, наче надкусив лимон. Альошка йому рішуче не подобався. Колишній однокласник Поліни, він намагався залицятися до неї у старших класах, а потім, отримавши відмову, хоч і не пробував повторний захід, але, певне, зберіг якісь почуття і, начебто, просто товаришував з нею. Павло дав собі слово, що змусить Поліну перестати з ним спілкуватися, але зараз, відразу після весілля, коли вони

Олеся доїхала до повороту на Малі Корсунці. Вказівник “Клініка-стартап Save Lives Industry”. Все правильно — їй саме туди. “А вони молодці — зробили нормальну дорогу до села.” — подумала Олеся. Вона полюбляла їздити на своїй старенькій Toyota RAV4 і дуже жаліла свою “ластівку” похилого віку, коли та тарахтіла, ледь не гублячи деталі ходової, на пересічних українських автошляхах. А сільські дороги? То ж не дороги, а просто напрямки! Тому, коли від редакції їй дісталося завдання з’їздити до Малих Корсунців та написати статтю про новітній українській стартап, вона спершу засмутилася, уявивши,