Скажені. Шукачі правди Розділ 1. Пролог Вамі-Боро лежала на землі. Не мала сил підняти голову. Все довкола пливло, спотворювалося у каламутному мареві болю. Тіло здригалося від кожного імпульсу — пекучого, глибокого, невпинного. Це сталося. Її позбавили вовчиці. Тягнули «по живому». Навіть дурман- трави не дали, щоб забутися. Тримали силоміць. Четверо. З них дівчина знала лише двох, батькових підлеглих. Інші двоє. Страшні. Напівбожевільні. Дикі. І не звіри, і не люди. Здичавілі перевертні. Вовчиця пручалася, гарчала, не йшла на поклик — налякана, змучена, виснажена. Каратель нашіптував