twiggy
Наталія Водолазко
twiggy
Рейтинг:0
В минулому житті - театральний режисер, викладач акторської майстерності, художній керівник приватного театру, директор будинку культури, режисер масових заходів, ведуча масових заходів, актриса театру і кіно.
Ким стану тепер, покаже життя. Поки що прагну перемоги і встановлення історичної справедливості - тобто, Україна - понад усе, рашка - в межах і з своєю історичною назвою "московське царство", пуйло в Гаазі.

Тихенько свічка плаче у долонях За тими, що лишився у пітьмі... Відлунням серце гупає у скронях, Як вибухи проклятої війни... Минає ніч. За нею день минає. І непомітно літо вже прийшло. А розум твій і досі відчуває Як лютий холод смикає вікно.... І нескінченна ниточка історій В одне криваве
Опубліковано: 16 чер. 2024
60 переглядів
У темряві шукаю світлячків - Вони мені сьогодні так потрібні! Бо я зі світу сталих диваків, Я кі не розуміють слово "злидні". Сьогодні день непевний, як завжди. На фронті є і успіхи, і втрати.... І серце тьохкає тихесенько: "зажди!.. Ті покидьки усі підуть за ґрати!.." Ми в
Опубліковано: 16 чер. 2024
47 переглядів
Серед згарища мовчки стоїть. Вдивляється в попіл. Не палає вже. Тільки димить. Розламана навпіл. Порожнеча розтрощених стін, Як збочений натяк. І замащує аж до колін Пилом протяг. Мовчки дивиться, не впізнає. Погляд блукає. Де воно, тихе щастя моє? Як це - немає? І, як дитятко, плаче земля
Опубліковано: 16 чер. 2024
30 переглядів
Я вчуся жити посеред руїн... Всміхатися і мріяти безмежно. Я стільки піднімалася з колін, Що в підсумку, і справді - незалежна. Так, іноді мені бракує слів. Тоді малюю або мию посуд. Натомість, досить кольорових снів, В яких мене не зачіпає осуд. Можливо, це дратує й тригерить Когось, хто бачить
Опубліковано: 16 чер. 2024
47 переглядів
Я - ніхто. Я - людина без мрії. Я - застиглий камінь самотній. Я не маю ні слів, ні надії - Все згубилося десь у безодні. Я - загублена скибочка хлібу, Що розчавлена десь на дорозі. Я - есенція болі і схибу. І нічого зробити не в змозі. Я - ліхтар, що тепер не засвітить, Бо розтрощений вибухом
Опубліковано: 04 чер. 2024
56 переглядів
Я сиджу на вершині світів І дивлюся на стомлене небо. Я давно вже байдужа до слів І до іншого виду плацебо... Не шукаю чарівних скарбів І не плекаю марно надію, Що хтось інший знесе ворогів, Поки я свою волю намрію. Я давно не шукаю Клондайк, Що збагатить мене на мільйони. І навряд чи я вийду на
Опубліковано: 04 чер. 2024
58 переглядів
Танцює танок Магура, Громом гримить гучно. Злива, як та бандура, Звуками ллє точно. Танцюй, бойова Діва! Кидай блискавичні стріли! Додай вогняного дива, Аби вороги згоріли! Козацька душа розкриє Свою потаємну силу! Водою святою змиє Суміш із крові й пилу! Танцюй, Магура, у хмарах! Бий в грозові
Опубліковано: 04 чер. 2024
60 переглядів
Переглядів: 358
Публікації: 7
Дата реєстрації: 4 червня 2024 15:36
Останній вхід: 16 червня 2024 22:31
Місце проживання: Київ
Більше від автора: