Смотреть в любимые глаза И просто видеть счастье... Предвидеть муки, слезы, боль И радости й ненастье... Дюбить, надеятьса и ждать, Смотреть в глаза и утопать... Знать, что взаимностью горят И о любви лиш говорят... Знать, что взаимны нашы чуства Глаза- ето душы искуство... И в них смотря... ты видиш свет Таких как ети... больше нет...

А ты сам решаеш, Как тебе жыть... Неутолимо пахать как лошадь, Или просто творить! У всех у нас запары, Работа, школа, пары, А нам бы розгрузится, Вот например влюбится.. слова одни, а действия другие. наверно, люди сейчас такие. Привет! Привет... Ты почему такая грустная? Да просто настроения нет... Ну я дажe незнаю как тебя спасти... А ты процелуй и за всё прости...

"... Що є цивілізація? Видатне досягнення еволюції, чи обман? Якщо в посереднього громадянина досить розвиненої держави, іноді виникає бажання назавжди втекти від суспільства в незаймані ліси, чи не є це причиною думати, що цивілізація - не працює?..." Він лежав у ліжку, в маленькій старій квартирі, де на фоні давно поцвілих стін, зношених меблів, і холодних дерев'яних вікон