Твоя любов запекла, як корида: Червоне шмаття і бурхлива кров. Благала німо, мов каріатида, Щоб ти мене в бою не проколов . Аби не ранив в поєдинку з тінню – Непримиренним ворогом своїм – Мою любов, моє терпіння, Мою бездонну глибочінь. Не проливай моїх дощів! Ні краплі Не дам для зрошення твоїх гординь Я через тебе – пташка в клітці затхлій: Боюся волі і боюсь тепер прозрінь.
HromovchukM
Опубліковано: 17 сер. 2023. 18:41
Кохання згоріло . Ніхто не шукатиме винних . Загальне ніяк не дорівнювало з половинок . А віра й надія живі надія і віра не щезли : л юбов поділили на дві - дві нові величезні .
_q_b_d_p_
Опубліковано: 11 сер. 2023. 17:40
СпАсИбО... ? ❤ ? Спасибо любимый, за то что ты мой... За то что ты мной дорожиш... За то что могу я смотреть на тебя... Когда на коленях лежиш... За то что поможеш, поддержиш всегда... Спасибо тебе мой Родной... Спасибо за то что ты терпиш меня... За то что ти рядом со мной... Спасибо... Я тихо на ушко скажу... Вам, Мама, за сына такого... Люблю его очень и им дорожу... Не надо мне больше
380686235498
Опубліковано: 13 бер. 2020. 18:12
Склеєні один за одним зошита листи, Списані в нічній погоні за спокоєм і тишею, Ніби мали б показати всі останнії слова, Будять віру, що здавалось, майже нежива. Дзвінке погладжування струн повертає з сну, Кожен вітер хоче вирвать цю хитку стіну. Я ступаю м'яко й тихо, я чужий для всіх. Кожна нова моя казка більше не для них. Серед паперових стін, життя проходить швидше, Я не знаю, хто зуміє, хто
Yura_Lekan
Опубліковано: 26 вер. 2019. 15:15