*** Три години промайнули немов один короткий момент, Арс вів машину мальовничими краєвидами: за вікном пагорби ставали все вищі та вищі, ліси ставали все густіші, по декуди майоріли зелені долини з яскравими польовими квітами, так і хотілося зупинитися і зірвати букет цих квітів. Багато прийшлося переїздити мостів, адже це пригірська місцевість і бистрих рік та потічків тут незлічима кількість. Зранку тут пахло свжістю, в день, коли сонце нагрівало дерева та трави – пахло ягодами та цвітом, ну а на вечір всі запахи змішувалися, створюючи єдиний та не повторний аромат гірської природи. На