У сірих буднях я сумую за тобою… В душі мугикає мелодія сумна. Струни душі обірвані від болю, Була постійно з ним, ну а тепер одна… І на постій чекаю тої миті - Коли побачу очі ніжні ті, Які лиш бачу уві сні щоночі І бачила при зустрічі у ніжній темноті… А зараз вже не хочеться нічого, І серцю радість вже ніщо не принесе! Я просто завжди хочу буть з тобою! Бо це і є для мене геть усе!

Тебеневистачання ? У сірих буднях я тебе незнаю, Немає поруч ні душі, ні тіла. Не знають ні початку, ані краю, Ті почуття, що здалеку летіли. І сум жорстокий душу огортає, Меланхолічний настрій кожен день. Сумую я і він сумуює знаю, І хоче бути поруч день у день. А на душі то холодно, то палко, Хоч знаю що кохає, всеодно не те. І наче все так протікає гладко, Але без нього щастя душу щастя не

А знаєш, рідний, я не проміняю тепло твоЇх очей на жодну річ. Здається, що я казкою гуляю, яку принесла доля… або ніч… А знаєш, милий, хочу так завждИ: дзвонити будь-коли і обіймати. Якщо тебе нема, то рвусь туди, де можна твОю посмішку впіймати. А чуєш, рідний, серце б’ється гучно, як голос твій приймає кожну мить… в словах немає зайвого, все влучно, мені спокійно… і вже зовсім не болить… А