А десь буяють дикі вишні. П’яніють бджоли в ароматах Гудуть від них дерева пишні. І гомін на обійстях та у хатах. Так легко на душі і сонячно! Немов весь світ чекає свята. Зростає перший дикий соняшник І сміхом сяють оченята. А десь, нічого й не мінялось. Вже давно. Солону зливу сіре небо віджило. Та в пам’ятях старих відлуння майорять Тих днів гірких, що їх не хочеться згадать. І дивлячись із тих часів у сьогодення, мовчки Зберу у пригірщ теплих почуттів. Заговорю сорочку. Нехай зігріє душі днів. І проросте в садочку Родинним деревом дідів. Та вбереже синів і дочок. Настане день в якомусь

Встає питання. Як жить в світі коли між тим, і, тим нема різниць? І, добра, і, зла немає, як такого. Лиш суб’єктність сприйняття голів. Може бути тим, і, тим для індивіда в залежності від совісті та усвідомлень. Може бути тим, і, тим для голови в залежності від власних рішень. Цебто сам вирішуй, що ж є твоїм добром, а що є твоїм злом, і, чи є проблеми в них. Цебто не суспільно визначена норма є остаточно вірною властивому собі.

Від автора до читача. Далі, тебе чекає неоднозначна робота, суперечлива тема, чужа необ’єктивна думка. В це було вкладено немало часу і енергії, тому, можливо, для тебе це стане чимось новим і вартісним. Якщо ти задумуєшся про відсутність необхідності витрачати на це свій час і енергію - дуже ймовірно що ця книга дійсно не для тебе. Автор не намагається заробити на ній, тому вільно почуває себе у її створенні бо керується особистою внутрішньою мотивацією. Робота не створена захопити і втримати чиюсь увагу, розважити чи згладити нудьгу. Якщо тобі все ж цікаво - то приємного читання! Питання

Є світ, у який час від часу тікає або ховається кожна людина впродовж свого життя. І не тільки тікає. Деякі ситуації, моменти, лише у тому світі і переживаються. Назвемо його для зручності "ситуативний світ". Що це? Така собі паралельна реальність, у яку ти приходиш пороздумувати про сенс життя миючись у душі, посумувати, годуючи голубів у парку, послухати сотні улюблених пісень, дивлячись у вікно вагону електрички. Світ ночі, сивого туману, першого снігу. Це ті місця, які ти познаходив ще в далекому дитинстві, проводив там час коли було нудно, плакав, коли відчував себе ображеним,