Душа Вже не уперше, Лезо ножа іде по запʼясті, І кров та червона Змиває біль ту страшну, Що у глиб душі заховалась. Від люду рідні та близьких, Бо прагне сама все здолати, Без допомоги та слів. Кожне слово сказати ій складно, Про допомогу просити не вміє вона. Здається мов біла як сніг та душа, Але в середині морок страшний.. *** Думки Мільйон думок у голові Та жодну з них ти не побачиш Вагаюсь кожен день життя То в подумках то у реалі Як колос по-вітру гойдаюсь Без тями майбуття Вкушаю я найвищу мить життя А може ні... Бо хто зна скільки днів ще жить *** Револьвер Пограймо в гру веселу і