Сира земля справляє мов любов останнє перше враження на трупа тепер для нього в цілім світі лиш вона - єдиний ліками бальзам : всі разом ляжем і розчинимося з часом ніби гроші у банкрута а він би й небо як сулили синьо-сьоме звідти ввік не вилізав . Науки здавна винаходять випробовують безсмертя еліксири . І хай-но зовні б навіть зомбі-апокаліпсис злякать усіх настав : заритись далі зневажать і не зважать на це в землі сирій і сірій , немає марно мови - в надра знов виснажливо навколішки вростать діагонально перпендикулярно вертикально чи горизонтально . Вдається дивом і не кожному далеко

Гратись в рулетку голодним патроном мудро не наодинці блазень завертить корону під троном : " Був король - мерво у дірці ! " Трупів злиття крізь кров і пластик - гній аж виходить рікою : рухами пальців зброю скласти вміє не кожен військовий . Хтось Архімеда хтось Піфагора школи завчав теореми : лихо химерне біда - не горе горе - уже не проблема . Горя моря і проблеми і біди нервом поет заримовує : доле моя нев'єбенне лібідо ледве вдається вгамовувать . Вийти назовні й вити на сонце в небі ніби на місяць : як тільки в голову план не прийшов цей дивний до мене раніше ? Витримать

Відкрились очі а навколо тільки темрява самотньо-чорна нескінчена порожнечею і треба рухатися в ній настільки впевнено аби не злитися у цілісно приречене . Відкрились двері а за ними вікна з ґратами холодні стіни із підлогою і стелею : захочеш пити - може з неба щось накрапає і тут вже гріх не уявить міраж пустелею . Відкрились землі кораблям за океанами планети зорі різні паралельні виміри і лиш кохання щедро гоїть серце ранами : як вже занурило - ану попробуй винирни . Відкрите серце невгамовне і палаюче знаходить відгук разом з ним втрачає ритміку безмежну темряву крізь себе спопеляючи і

Хтось ось вже завів свою яхту відправитись на острови не мать взагалі справ ніяких і якір спускать з голови . Займати улюблену жінку як П'ятницю сім'ям за ніч : зламати мов хакер режим той настільки незнаний раніш . Хтось щойно придбав собі зброю щоб просто стріляти усіх : йти правила мають за грою - все бачить по-своєму псих . Псих бачить кого слід пробачить кров мусить залишити слід : світ ділить на наших і ваших і інших у тому числі . Хтось вибрав відрізати ногу аби не дійти під Бахмут . Хтось вірить мівінному богу - достатньо без міри бухнуть : не треба нерівно пихтіти не треба

Щось коїться страшне : усе цвіте-гуде цвірінькаємо мов птахи на гілці . Нам точно Бог пошле померти в один день заритись з'єднано в сухій могилці . За ручку в один рай чи в пекло у котел ( у пеклі у котлі - котел той самий ) . Любов не обирай - сама переплете сама як слід переплете серцями

Завагітніла б Єва від Гітлера і ростила йому дитинчат . Та усі навкруги не " Гіп-гіп ура ! " якось треба війну вже кінчать . Аж приліплює Єву до фюрера геній Вальтера з шортів дістав : надвелику ідею - за всю вмирай від Євангелій щоку підстав . І вигукує Єва Адольфові мов Адамові гола в свій час : " Кому хутра ті треба норкові ? Молодь нами ввік будуть вивчать !! "

Чи є життя після смерті ? Чи є любов після зради коли такий біль нестерпний що навіть плач не зарадить ? Похмурі хмари розряди мовчать на питання вперті : " Чия любов після зради ? " " Що є після смерті ? "

У самісіньке серце поцілила найсильнішою в світі бацилою . Від такого ніколи й ніде нема ліків : кров втрачаю рікою - лік йде не на літри . Усамітнено вщухне ? Знов дриґати ? Я ж за мить не навчусь мов бобри гатить : Голівуди такі не відновлюють втрати - далі буде . Текти через довбаний кратер

На рептилоїдний двобій очима змов кидаєм виклик на зло коханням до гробів на радість всім до них незвиклим в народі натовпі юрбі : нехай наносяться вітрами на рептилоїдний двобій напівпідпільно-протиправний . На рептилоїдний двобій !! Щоб кожен взнав прийом коронний з хвостів свистів лиш те й робив арбітр - Монстр Макаронний . Маестро гуру корифей без зайвих пафосних емоцій вже підшушукував трофей ледь-ледь живому переможцю . А той не в курсі був чи сам : на голову нога лягала здавалось ще один стусан - та дружба змов перемагала холоднокровна і слизька . Як у рептилій бути має бо де дистанція

Ніби кат кіт схилятиме у кут і нема куди тікать : він всіляко там і тут . Зловмишляє тут і там робить справу без питань : от вже страва на плиті від затравлених тремтінь не знаходить собі місць . Скоро котик стане їсть : перемучене на смерть неминучу йде м'ясне . Ніби кат відсмакує весь процес всі хвалитимуть Мурка - молока доллють за це

Вина на нас обох одна однакова - реальний свідок Бог : хто ж знав ( хто б дякував ? ) ? Вина на нас одна . Одна-однісінька і нам її до дна мов гнаним грішникам

Дала не тому . Не тому що мала була та й ледь тямуща . Дала бо давала слово давати : не примусово сама давала . Давалося доволі мало здавалося . А ким і для чого бралася - так і не розібралася . Замислилась згодом : " Зрештою кому куди й скільки де ж то я ? " І : " Звідки візьметься обраний у рот же ж мать його йобаний колгоспник бодай чи вдівець хоча б якого приваблює блиск в очах ? Єблись би з ним як раніше я . " А блиск з роками тьмянішає . І ось він нарешті аж долі знак ! Знайшовся охочий пизду лизать який і в минуле не дивиться й на те ким з ним буде людина ця :