Не бий мене сокирою по шиї за знизу вгору наміри паршиві : жінки завжди найгіршого бояться і діло йде до жнив серпом по яйцях . У тебе знову ніж в руках тремтячих іди на кухню ріж - я буду вдячним : ніхто нікого в дурні не пошиє мерщій огріть бандурою по шиї . Не псуй мені життя як тому псові : оргазми мов роботи примусові . До бунту й розум робота дозріє : та плюнь на те нервово-підозріле ! Бажає всяка всцятись за стіною яку б хилили впасть пиздасті ноги : не стану скавуліть просить пробачень - потуг усіх твоїх життя собаче . А знаєш що ? Давай души руками : смакуючи агонії брикання занурюй

На воді ледь тримається човен : чого ще розхитувать ? Про подій тебе хиби хіба я почав би розпитувать ? Хай хвилинне химерне нахлине просте запитатися : буде треба повідать - сама щиро скажеш і так усе . У думках не дай Боже чи прямо засуджувать поглядом там де листя опало з дерев - без опалення холодно . Наче здобич хижак до весни протриматися силиться й мій поволі зникає непевний запас агресивності . Хто маршрут подолав лабіринтами серця дівочого той чого воно хоче спромігся доперти і от чого : бо живим пощасливило вийти при глузді здоровому оминуть Самим Богом свідомо в пизду недороблене .

Усьому живому щось їсти треба ще й дихати мусиш постійно чимсь хоч : потрохи формується власне кредо як слід називати цей фотосинтез . І хтось половинку без зайвих мрій вже свою відхопив доки хтось шукає . Хай ножиці легко папір розріжуть - папір в свою чергу покриє камінь об камінь затуплює лезо ножиць : весь світ споконвіку пиздує циклом . Комусь би на нуль і ділить і множить - подібний підхід лиш потворить цифру . Чого ж ланцюгом маячня висить ця моїх завіршованих рим вчергове ? Бо інші нав'язливо стали сниться так - ніби ніяких не бачив голих . Прокинусь підносить у ліжко каву де ти

Ми жили без відхилень усяких : на позицію місіонера знов заліг та ти всілася сцяти . І в подібній незвичній манері то насрати у рот мене просиш то аби вкотре виєбав сраку . Ой дограюсь в поганих-хороших бо й самого пахать ставиш раком : застромивши у мене пластмасу до розетки її під'єднала . Навіть і не запитувавсь : " Нащо там вібрує банальний аналог ? " Лиш як міг - затамовував подих від пригоди хмільної нестримно . Упізнав язик мову свободи - це лиш айсберг верхівки мейнстріму а Титанік у тому що якось під рукою не стане предмета : от тоді треба буде боятись бо на те діло

Благаю благаю благаю благаю : з'єбися !!!! Мене тільки бісить уся твоя магія вбивча : вчепилась мов той маніяк аби шанс не прогавить . З'єбися з'єбися з'єбися з'єбися : благаю !!!! Благаю з'єбися !! З'єбися благаю !! Уйобуй !!!! Любові шаленої підсумок вийшов хуйовим : це ж треба таке ювелірно зуміть проєбати . Ти знову невинна ? Пизду застрижи целібатом . З'єбися уйобуй пиздуй якнайдалі й надовго : міцного знайди собі правильного молодого готового вилизать сраку з усім що крім неї . Як я заєбався страждати цією хуйнею !!!! Благаю уйобуй пиздуй : та

Ти мені завжди одним єбала нерви : " Знову майже зовсім не задовільняє !! " І єбати став я краще - що аж вмерла а тепер від інших органів линяю . Як уже-таки спіймають та засадять - невідомо ще чого зі мною зроблять : я твоє бажання виконав останнє чи не все тобі так треба і було блядь ? Через горе стану скоро некрофілом : відкопаю тіло замуміфікую й зможу жити - не тужити мов в тих фільмах де кінець аби щасливим був слідкують . Ти мені завжди одним єбала мозок я занадто близько серцем увібрав це . Тож сама сповна відчуєш лакрімозу - хай твій голий труп не стогне від вібрацій

Молитву від серця Бог чує - не квапся ночами лягти . Руками роками дрочу я а перед очима лиш ти . Твій образ молитву " Наш Отче " мені заміняє й псалтир у інше повірить не хочу : який біса мать Дух Святий ? Дрочу наче проклятий небом як проклятий грім мене вбий : відбий мені руки Венеро своє щось зі мною роби !! Раби багатіють думками що шлях на свободу - це міф і радо брудними руками неволі стругають синів . Дрочу - аж кулак посинішав та порох у порах ще є : людина за себе сильніша як впала і знову встає . У кішки життів кажуть дев'ять . Для мене таке - не межа : хай доля

Люба мене зґвалтувала страшна невідома . Серце куди заховати подалі від дому ? Ти уже їсти й у ліжко усе вготувала : інша на рівному місці мене зґвалтувала . Дибом волосся в досвідчених судмедекспертів : дивом вдалося втікти - бо дійшло б і до смерті . Чим тепер маю у хаті витримувать спокій ? Що я зробив їй не так цій тваринній істоті ? Люба мене зґвалтували шляхом неприродним . Слід жити далі нічого із тим не поробим : час залікує це станеться точно всі рани . Зорі знов з неба тобі моїй пташечці ранній . Люба мене зґвалтували : що сталось - те сталось . Треба скоріш між тире кожну крапку

Чим ж ти мене таким зачепила зачаклувала ? Наче пила нашинкувала . Наче кувалда чим ж ти мене таким довбанула вибила землю з під ніг ? На тиждень молюся блаженно сім днів і як навіжено б ущент не спітнів - боюсь цим вже біль не вгамує

Рослину кріплять бджоли дощ та сонце . Усе живе тікає від звір'я . Комусь потрібні гроші як ресурси . А нам з тобою - тільки ти і я . Імперії веде робоча сила раба хазяїн підганяє йти . Для когось все - містерія щаслива . А в нас з тобою - тільки я і ти . Хто як що не казав би дійсно : воля усім нутром тікає від тюрми для когось тісно - це коли вже двоє . А в нас з тобою є лиш тільки ми . Любові механізм простий на вигляд : для неї він для нього лиш вона . І вип'ють кров і кров'ю сльози виллють . Знайомі й решта й це з тобою нам : у грудях б'є стабільно неспокійно коли

" Не бути або буть Джульєтті та Ромео ? " Одразу всі ідуть сюжети паралельно . Отелло Дездемоні : " Чи ти молилась на ніч ? " " Мій негре невгамовний ясна річ ясна річ : з Буття до Одкровення псалми перешурстіла . То не моя провина а Вільяма Шекспіра : це він своїх сюжетів від Біблії набрався . Там яблука - всі жерти а як валить - на баб все . І як такі мерзенні намислились ідеї ? " В кунсткамерні музеї задрипані шедеври !! Нікого не дивують скелети під ногами з ефектів Голівуду : і де той бідний Гамлет ?

Клянусь на Біблії - мінету не було . Я з ним не самовисувавсь на другий термін : хіба б суспільство шанс поблажкою дало ? Народ - не дурень попри висновки ретельні . Клянуся матір'ю - було все навпаки . Вона сама між ніг Пандорою безодня : кружили мозок полосатими зірки від Місіпісісіпі аж до Арізони . Рубаю матку - перевірте поліграф : кажу як є мені нема чого лякаться . Так демократів ще ніхто не обіграв . Чи ви не знаєте отих республіканців ? І на коліна би чого було ставать та зводить наклеп ? Ну ніяк не розумію : їй ще рукою тою йти голосувать а голова по ноги вся у вазеліні .