Ми жили без відхилень усяких :
на позицію місіонера
знов заліг , та ти всілася сцяти .
І в подібній незвичній манері
то насрати у рот мене просиш ,
то аби вкотре виєбав сраку .
Ой , дограюсь в поганих-хороших ,
бо й самого пахать ставиш раком :
застромивши у мене пластмасу ,
до розетки її під'єднала .
Навіть і не запитувавсь : " Нащо
там вібрує банальний аналог ? "
Лиш як міг - затамовував подих
від пригоди хмільної нестримно .
Упізнав язик мову свободи -
це лиш айсберг верхівки мейнстріму ,
а Титанік у тому , що якось
під рукою не стане предмета :
от тоді треба буде боятись ,
бо на те діло нюх й хватка мертва .
І коли все чимдужче і глибше
я зіткнуся з гріхами лихими -
пригадаєш ту пору , коли ще
ми жили без усяких відхилень
