—Добрий день, а хто Ви? —А я ...! —А що Ви тут робите? —А я ... ...! —І як у Вас успіхи? —А в мене ...? —І що робити будете? —... ...! Журналіст розвернувся й пішов працювати. Писати газети і брати інтерв'ю. Ходив по дорозі, розглядав перехожих, та все ж таки наважився до них підійти: —Добрий день! Як настрій? —В мене все ... . А навіщо питаєте? —А я газетяр. —Я попаду у газету? —Вважаю, що так. —А зароблю багато ...? —Скоріш за все так. —А подорожувати світом буду? —Ось це вже не скажу. —А відпочивати ...(де?) буду? —Я подумаю і напишу. —А в казку класну попаду? —Не думаю, що я

Саша прокинувся на безлюдному острові у повній самотності. Він не пам'ятав, що з ним було вчора і як він тут опинився. І взагалі, мабуть, він нічого не пам'ятав. Звідкісь Саша знав про те що існують такі поняття як “вчора” і “сьогодні”, є такі місця як “безлюдний острів” і цивілізація, але не пам'ятав де він про них дізнався. Саша відчував себе у дуже дивній ситуації, але відкинув в сторону непотрібні думки про пам'ять і спогади вирішив: треба щось робити. Саша піднявся прямо з піску і підійшов до моря. Він довго вдивлявся у воду, щоб розгледіти себе, дізнатись хоча б хто