Саша і безлюдна сцена

Саша прокинувся на безлюдному острові у повній самотності. Він не пам'ятав, що з ним було вчора і як він тут опинився. І взагалі, мабуть, він нічого не пам'ятав. Звідкісь Саша знав про те що існують такі поняття як “вчора” і “сьогодні”, є такі місця як “безлюдний острів” і цивілізація, але не пам'ятав де він про них дізнався. Саша відчував себе у дуже дивній ситуації, але відкинув в сторону непотрібні думки про пам'ять і спогади вирішив: треба щось робити.
Саша піднявся прямо з піску і підійшов до моря. Він довго вдивлявся у воду, щоб розгледіти себе, дізнатись хоча б хто він є, чоловік, жінка, а може і взагалі щось інше. Роздивившись своє обличчя, він побачив величезні мішки під очима, які йому не сподобались. “Мішки”, подумав Саша. “Мішки носять за плечима, а не під очима. І за плечима їх однозначно не видно”. З цими думками, Саша рішуче відкинув свої мішки за плечі і задоволений своїм виглядом пішов назад, шукати місце в тіні. 
Із своїх знань про безлюдні острови, Саша вичепив що найпершим чином йому треба роздобути вогонь, для того щоб готувати їжу і мати тепло, якщо раптом стане холодно. І зараз, поки все ще добре і в нього є повно енергії, найкращим рішенням було б подумати про те, як розвести вогонь. Саша почав думати. Він зрозумів, що просто думати йому некомфортно, йому набагато легше і зручніше думається під час куріння сигарети. Тому Саша дістав цигарку, запальничку, підкурив — і думати стало набагато легше. Він стояв під пальмою, вдумливо потягував цигарку і роздивлявся навколо. Він оцінив приблизний розмір острову, глянув які дерева тут ростуть, які вони дають плоди. Саша побачив яка риба водиться у морі, особливо біля берега, тому що без плота поки що він далеко рибалити не зміг би. Він роздивився звірів що мешкають на тому острові, зрозумів, які з них можуть бути небезпечними для нього, а на яких можна полювати. Саша майже докурював, а про те як роздобути вогонь так і не подумав, тому він зупинив навколишній час, щоб цигарка не закінчилась так швидко. Глянувши під ноги, Саша побачив що стоїть близько біля купи сіна, на якій він власне спав і до нього прийшла блискуча ідея використати це сіно як розпалювальний матеріал для свого вогню. “Іноді відповідь знаходиться ближче ніж здається”, задоволено подумав Саша. Він глянув трошки лівіше і розгледів під деревом невеличкий мурашник, по якому носились маленькі чорні мурашки. “Як же мабуть безтурботно проходить їхнє життя тут, на острові, без людей. Набагато краще, ніж на шкільких підвіконниках, де діти підпалюють їх через лупу”. Раптом, йому прийшла ще одна чудова ідея. “Підпалюють через лупу! Я ж зможу так розвести вогонь!” Саша похапцем докурив, погасив цигарку щоб раптом не спровокувати пожежу, дістав лупу і прийнявся розпалювати купку сіна. Через кілька секунд, він побачив як чорніє суха травинка сіна і з неї догори підіймається легенький димок. 
Вечоріло. Протягом дня, Саша наловив риби, зібрав різних плодів з острівних дерев і зараз сидів серед усього цього багатства, потроху готував і відпочивав. Він пам'ятав, що планував ще зробити якийсь захист від дощу, але поки що не збирався цим займатись, бо краєм вуха підслухав сприятливий прогноз погоди по радіо, яке лунало у пропливаючому мимо підводному кораблі. Коли рибка нарешті приготувалась, Саша спробував її і зрозумів, що нічого смачнішого в житті він мабуть не їв. Хоча по суті він і не пам'ятав, чи взагалі щось колись їв. Потім він закусив ще солодким фруктом та запив водичкою зі струмка, який так вдало виявився недалеко. Саша вирішив обдумати свої плани на завтрашній день, тому знову закурив. “Свіжа, самостійно приготована рибка це звісно добре, але завтра я мабуть витрачу весь час на те щоб робити пліт. Тому просто замовлю піцу”. Саша докурив і ліг спати на купку сіна, яку відклав зарання. Ніч була тепла тиха і спокійна, а Саші снилися чудові сни: про близьких людей, яких він ніколи не бачив, про перше кохання, яке йому можливо доведеться пережити, про дивовижні красиві місця, у яких він ніколи не бував. 


Юра Лекан, весна 2014. 
Yura_Lekan
Опубліковано: 21 лют. 2019. 19:09
Був день міста.
0 відгуків
Відгуків ще нема! Ви можете написати перший відгук до цієї публкації!