Мокрі ноги, мокра я і насправді трохи сумно, бо тільки мама назива моє ім'я звісно не без винятків, вона не одна, але то все ілюзія й примара, яка не коштує і гроша. Де ті самі клішовані "він" і "вона", "вона" та "вона" та будь-хто, лише б "вона" не сама... __ Пройшло пів року, знов я тут Пишу про втрачену потугу знайти тепло в чужому тілі, хіба не лячно? Чи не страшить людська натура егоїстичної жаги заволодіти чужим духом, сином і отцем? Амінь. Амінь, хай Бог вас береже! Не втечете від тої долі холодним впасти в домовину і

Встає питання. Як жить в світі коли між тим, і, тим нема різниць? І, добра, і, зла немає, як такого. Лиш суб’єктність сприйняття голів. Може бути тим, і, тим для індивіда в залежності від совісті та усвідомлень. Може бути тим, і, тим для голови в залежності від власних рішень. Цебто сам вирішуй, що ж є твоїм добром, а що є твоїм злом, і, чи є проблеми в них. Цебто не суспільно визначена норма є остаточно вірною властивому собі.

Когда же наконец уйдёт, Вся ета серая рутина. И уберется в никуда, Глухая жизни паутина. Розтает лёд у вашей дверцы, Заплачет раненое сердце. Исчезнет мигом тишина, И будет музыка слышна. Когда исчезнет зверский вид, Людей, моя душа болит. Кто засверкает душой чистой, Как ловким золотым намистом. Кто мир на Землю принесёт, И в сердце камень разобьет. Поселит в душах простоту, Прогонит прочь всю пустоту. И мир измениться вокруг, В нём станут лутше сотни рук...

І-сторію твориш ти! С-ам знаєш куди тобі йти! Т-ак, чи інакше вчинити, О-плакати, розвеселити!? Р-омантиком бути - тремтіти! І- долю плекати, леліти… Ю-ність прожити, пробігти… Т-овариша втягти з біди! В-ірність в житті зберегти… О-чима стрітись з ворогом змогти! Р-уками все своїми досягти! л-И-ше кого кохаєш берегти! Ш-турмом все брати і йти до мети! Тому що все навколо створюєш лиш Т-И!!!