Когда же наконец уйдёт, Вся ета серая рутина. И уберется в никуда, Глухая жизни паутина. Розтает лёд у вашей дверцы, Заплачет раненое сердце. Исчезнет мигом тишина, И будет музыка слышна. Когда исчезнет зверский вид, Людей, моя душа болит. Кто засверкает душой чистой, Как ловким золотым намистом. Кто мир на Землю принесёт, И в сердце камень разобьет. Поселит в душах простоту, Прогонит прочь всю
380686235498
Опубліковано: 13 бер. 2020. 17:56
І-сторію твориш ти! С-ам знаєш куди тобі йти! Т-ак, чи інакше вчинити, О-плакати, розвеселити!? Р-омантиком бути - тремтіти! І- долю плекати, леліти… Ю-ність прожити, пробігти… Т-овариша втягти з біди! В-ірність в житті зберегти… О-чима стрітись з ворогом змогти! Р-уками все своїми досягти! л-И-ше кого кохаєш берегти! Ш-турмом все брати і йти до мети! Тому що все навколо створюєш лиш Т-И!!!
380686235498
Опубліковано: 13 бер. 2020. 17:46